Вплив віддаленої роботи на баланс між роботою та особистим життям і його зв’язок із психологічним благополуччям

Abstract

У роботі було здійснено аналіз концепцій психологічного благополуччя, work-life балансу та особливостей організації віддаленої праці. Психологічне благополуччя розглядалося як комплексна конструкція, що включає емоційний стан, суб’єктивне задоволення життям, відчуття сенсу, особистісного зростання та наявність підтримки з боку соціального середовища. Work-life баланс у сучасних умовах є не лише організаційною проблемою, але й глибоко психологічним явищем. Дистанційна робота, попри свої гнучкі можливості, часто призводить до порушення цього балансу, що, в свою чергу, впливає на емоційне виснаження, зниження мотивації, підвищення рівня тривоги та стресу. Теоретично обґрунтовано, що чинниками порушення work-life балансу можуть бути як зовнішні (нестабільний графік, технічні труднощі, брак межі між простором для праці та особистого життя), так і внутрішні (почуття провини, емоційна втома, знижене почуття контролю). Це дозволяє зробити висновок, що дистанційна зайнятість у контексті сучасних викликів (війна, міграція, нестабільність) створює додаткові психологічні навантаження, які потребують не лише індивідуального, а й організаційного втручання. Зокрема, важливими напрямами профілактики можуть бути: формування чіткого режиму дня, психологічна підтримка, психоосвіта, тренінги саморегуляції та підтримка work-life меж.