ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЯК УМОВА ПОЛІПШЕННЯ ІМІДЖУ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Abstract

У статтi розглянуто поняття інтелектуальний капітал учасників освітнього процесу в контексті умов поліпшення іміджу закладу загальної середньої освiти (ЗЗСО). Проаналізовано статті науковців щодо створення іміджу закладів освіти та інтелектуального капіталу організацій та установ цієї сфери. Визначено умови поліпшення іміджу ЗЗСО, якими є особистий імідж керівника ЗЗСО, інтелектуальний капітал учасників освітнього процесу, соціально-психологічний клімат колективу, зовнішній вигляд закладу освіти тощо. Класифіковано та охарактеризовано складові інтелектуального капіталу ЗЗСО: інтелектуальну власність, кваліфікаційний потенціал педагогів, інформаційно-методичне забезпечення, забезпечення кадрового розвитку, партнерські комунікації та навчальні досягнення здобувачів освіти. У роботі наголошено, що питанню визначення структури інтелектуального капіталу ЗЗСО та особливо його впливу на поліпшення іміджу ЗЗСО науковцями приділено недостатню увагу. Обґрунтовано залежність індексу іміджу ЗЗСО вiд iндексу інтелектуального капіталу його учасників (педагогічних працівників та здобувачів освіти). Зокрема, висвітлено результати проведеного дослідження із застосуванням методів анкетування, документального аналізу, індикаторної оцінки інтелектуального капіталу ЗЗСО, спостереження та ін. Під час дослідження враховано думку щодо іміджу закладів освіти представників органу громадсько-державного управління освітою, яким у місті Харкові з 2015 року є Харківська міська батьківська рада. Визначено сутність інтелектуального капіталу учасників освітнього процесу, як одну з умов поліпшення іміджу ЗЗСО. У роботі для використання керівниками ЗЗСО розроблено та обґрунтовано факторно- критеріальна модель оцінки рівня розвитку інтелектуального капіталу учасників освітнього процесу. Підкреслено, що оцінювання критеріїв, наведених у моделі, здійснюється шляхом використання різних методів: вивчення документів, співбесід, анкетування, проведення експертної оцінки тощо. Акцентовано увагу на тому, що розроблена модель може слугувати керівникам ЗЗСО для оцінювання, а в подальшому – для підтримування та розвитку інтелектуального капіталу учасників освітнього процесу, що суттєво вплине на внутрішнє забезпечення якості надання освітніх послуг закладом освіти.