Психологічні механізми прокрастинації: роль особистісних характеристик та когнітивних упереджень

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто психологічні механізми прокрастинації та визначено роль особистісних характеристик і когнітивних упереджень у формуванні схильності до відкладання діяльності. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння прокрастинації, її причин та проявів серед студентів, які лише навчаються, та студентів, що поєднують навчання з роботою. У межах емпіричного дослідження визначено рівень прокрастинації за «Методикою визначення рівня загальної прокрастинації» (Б.Такмана) та «Шкалою загальної прокрастинації» (К. Лей), вивчено особистісні характеристики за «П’ятифакторним особистісним опитувальником» та проаналізовано когнітивні упередження за «Шкалою ірраціональних упереджень» (А. Елліса). Для статистичної обробки результатів використано описову статистику, критерій Шапіро-Уілка, t-тест для незалежних вибірок, кореляційний аналіз Спірмена та регресійний аналіз.

This thesis studies the psychological mechanisms of procrastination and exploresthe role of personality traits and cognitive biases in the formation of the tendency to postpone tasks. Theoretical approaches to understanding procrastination, its causes, and expression were analyzed among students who study full-time and those who combine their studies with work. Within the empirical study, the level of procrastination was assessed using the Tuckman Procrastination Scale and the Lay's General Procrastination Scale. Personality traits were measured using the Big Five personality test, and cognitive biases were analyzed using the Attitudes and Beliefs Scale (Ellis’ Irrational and Rational Beliefs). Statistical analyses included descriptive statistics, the Shapiro–Wilk test, independent samples t-test, Spearman correlation analysis, and regression analysis.