Взаємозв’язок копінг-стратегій та стресу у осіб з різним рівнем резильєнтності

Abstract

У дипломній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено особливості взаємозв’язку між копінг-стратегіями, стресом і резильєнтністю особистості. У теоретичній частині проаналізовано підходи до розуміння феноменів стресу, копінгу та резильєнтності в контексті когнітивно-трансакційної теорії, ресурсного підходу, позитивної психологіїта сучасних українських досліджень. Метою дослідження було виявлення зв’язків між рівнем стресу, особливостями копінг-поведінки та резильєнтністю в осіб різного віку. Вибірку склали 75 осіб віком від 18 до 55 років, поділені на три вікові групи: 18–25, 26–40, 41–55 років. Результати показали, що резильєнтність має негативний зв’язок із рівнем стресу та позитивний зв’язок з активними і проактивними копінг-стратегіями. Виявлено вікові відмінності: у старших учасників резильєнтність і гнучкість допінгу вищі, ніж у молоді. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання їх у психологічному консультуванні, профілактиці емоційного вигорання та розробленні тренінгових програм розвитку резильєнтності.The diploma thesis provides a theoretical and empirical study of the interrelation between coping strategies, stress, and resilience. The theoretical part analyzes key psychological approaches to understanding stress, coping, and resilience within the cognitive transactional theory, the conservation of resources theory, the positive psychology framework, and modern Ukrainian studies. The research aimed to explore the relationship between perceived stress, coping behavior, and resilience across different age groups. The sample consisted of 75 participants aged 18-55, divided into three age groups (18-25, 26-40, and 41-55 years). The findings revealed a negative correlation between resilience and stress and a positive correlation between resilience and active or proactive coping strategies. Age differences were found: older participants demonstrated higher resilience and greater coping flexibility compared to younger ones. The practical significance of the study lies in its applicability for psychological counseling, prevention of emotional burnout, and the development of resilience enhancement programs.