Фенологія та просторове росповсюдження Phallus impudicus і Phallus hadriani в Україні з даними відкритих ресурсів з біорізноманіття

Abstract

Робота присвячена аналізу фенології та просторового розповсюдження Phallus impudicus і Phallus hadriani в Україні на основі відкритих спостережень та кліматичних даних. Після фільтрації сформовано 369 валідних записів, до яких додано кліматичні предиктори (T30, P30, ступенедні, висота місцевості). Метою дослідження було оцінити вплив погодних умов на строки плодоношення та визначити чинники, що формують просторову придатність середовища. Для цього використано кругову статистику, узагальнені адитивні моделі (GAM) та моделювання ареалу (SDM/MaxEnt). Встановлено, що обидва види плодоносять переважно у другій половині літа (середні DOY ~214–216), а ключовими детермінантами фенології є 30-денна середня температура та кумулятивні опади. Просторові моделі свідчать про нерівномірну реакцію видів на кліматичні умови та вказують на регіони з найвищою потенційною придатністю. Новизна роботи полягає в поєднанні даних громадянської науки з кліматичними предикторами для кількісного аналізу цих видів в Україні.This study analyzes the phenology and spatial distribution of Phallus impudicus and Phallus hadriani in Ukraine based on open observations and climate data. After filtering, 369 valid records were formed, to which climate predictors (T30, P30, degree days, elevation) were added. The aim of the study was to assess the impact of weather conditions on fruiting times and to identify factors that shape the spatial suitability of the environment. For this purpose, circular statistics, generalized additive models (GAM), and range modeling (SDM/MaxEnt) were used. It was found that both species bear fruit mainly in the second half of summer (average DOY ~214–216), and the key determinants of phenology are the 30-day average temperature and cumulative precipitation. Spatial models indicate an uneven response of species to climatic conditions and point to regions with the highest potential suitability. The novelty of the work lies in combining citizen science data with climatic predictors for quantitative analysis of these species in Ukraine.