Питальні речення як засіб творення комічного у весільних обрядових піснях

Abstract

Розглядається жарт як комічно інтенціональний комунікативний уривок. Аналізуються питальні речення як засіб творення комічного ефекту у весільному обряді. Описано моделі сполучення питальних речень у комунікативному акті. Зафіксовані конструкції зумовлюють діалогічність святкової частини ритуалу і сприяють поєднанню чоловічого та жіночого текстів в один весільний. Постулюється протистояння двох родів – нареченого та нареченої. Акцентується увага на тому, що питальна модальність спрямована на відтворення опозиції свій ↔ чужий. Рассматривается шутка как комически интенциональный коммуникативный отрывок. Анализируются вопросительные предложения как синтаксическое средство создания комического эффекта в свадебном обряде. Описаны модели сочетания вопросительных предложений в коммуникативном акте. Зафиксированные конструкции обусловливают диалогичность праздничной части обряда и способствуют сочетанию мужского и женского текстов в один свадебный. .Постулируется противостояние двух родов − жениха и невесты. Акцентируется внимание на том, что вопросительная модальность направлена на воссоздание оппозиции свой ↔ чужой. The joke as a comic intentional communicative passage is considered. Interrogative sentences as syntactic means of a comic effect in the wedding ritual are analyzed. The study highlights schemes of interrogative sentences in the communication act. Fixed constructions causes the dialectics of the ceremony festive part and promotes the combination of male and female texts in one wedding text. The confrontation of two families – groom’s and bride’s − is postulated. Special attention is given to interrogative modality is used for the reconstructing the opposition home person ↔ stranger.