Способи та форми цивільного обороту речей
Loading...
Date
Authors
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Description
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2019.
У роботі проведено аналіз існуючих підходів до розуміння поняття «цивільний оборот».
Запропоновано авторське визначення поняття «цивільний оборот» шляхом виокремлення необхідних та достатніх елементів, які найбільш точно розкривають його зміст.
Досліджено структуру цивільного обороту.
Встановлено два обов’язкові елементи структури цивільного обороту: перший – «динаміка об’єктів», у межах якої відбувається динаміка об’єктів цивільного права; другий – «динаміка прав» як динаміка суб’єктивних прав та обов’язків. Ці базові елементи, у свою чергу, складаються з двох компонентів: «динаміка об’єктів» – перехід і відчуження; «динаміка прав» – правонаступництво й правовстановлення.
Обґрунтовано, що поєднання способів і форм цивільного обороту дозволяє виокремити чотири його види: відчуження шляхом правонаступництва, перехід шляхом правонаступництва, відчуження шляхом правовстановлення, перехід шляхом правовстановлення.
Способами цивільного обороту визначено відчуження і перехід як два альтернативні варіанти здійснення останнього.
Правонаступництво і правовстановлення визнано формами цивільного обороту, завдяки яким можливе його здійснення.
В статті 178 Цивільного кодексу України словосполучення «іншим чином» запропоновано замінити на термін «правовстановлення», під яким розуміється виникнення права у особи незалежно від права попередника.
Охарактеризовано правовий режим нічийної речі, який вказує на існування певних правовідносин щодо цього об’єкта цивільного права. Вказано, що навіть тоді, коли власник чи володілець відмовився від речі, остання не перестає бути об’єктом правовідносин і здатна залучатися до цивільного обороту.