Психологічні особливості емоційних станів у людей з різними копінг-стратегіями

Abstract

Роботу присвячено емпіричній верифікації диференціюючої ролі копінг-стратегій у формуванні профілю емоційних станів особистості. На основі синтезу транзакційної моделі стресу та теорії збереження ресурсів обґрунтовано, що копінг-стилі виступають не просто реакцією на стресор, а системоутворюючим чинником, що детермінує вектор емоційного благополуччя або дезадаптації, зокрема розвиток синдрому вигорання. Емпіричне дослідження виявило чіткий ієрархічний градієнт психологічної адаптивності. Проблемно-орієнтований копінг корелює з полюсом психологічної резилієнтності (висока позитивна афективність, емоційна стабільність, стійкість до вигорання). Стратегії уникнення формують полюс дистресу та дезадаптації (дефіцит позитивних емоцій, домінування негативного афекту, критичні показники емоційного виснаження). Емоційно-орієнтований копінг займає проміжну, амбівалентну позицію, що свідчить про стан нестабільної адаптації та ризики хронічного психологічного напруження. Доведено, що домінуючий копінг-стиль є потужним предиктором цілісної конфігурації емоційної сфери особистості, що відкриває перспективи для цільової психодіагностики груп ризику та розробки психокорекційних програм, спрямованих на розвиток конструктивних навичок подолання стресу.

This thesis is dedicated to the empirical verification of the differentiating role of coping strategies in shaping the profile ofan individual's emotional states. Drawing upona synthesis of the transactional model of stress and the conservation of resources theory, it is substantiated that coping styles act not merely as a reaction to a stressor, but as a system- forming factor that determines the vector of emotional well-being versus maladaptation, including the development of burnout syndrome. The empirical study revealed a distinct hierarchical gradient of psychological adaptability. Problem-focused coping correlates with a pole of psychological resilience (high positive affectivity, emotional stability, resistance to burnout). Avoidance strategies form a pole of distress and maladaptation (a deficit of positive emotions, dominance of negative affect, and critical levels of emotional exhaustion). Emotion-focused coping occupies an intermediate, ambivalent position, indicating a state of unstable adaptation and risks of chronic psychological strain. It has been proven that the dominant coping style is a powerful predictor of the integral configuration of an individual's emotional sphere. This opens prospects for targeted psychodiagnostics of at-risk groups and the development of psychocorrectional programs aimed at fostering constructive stress management skills.