Взаємозв’язок стресостійкості з позитивними та негативними психологічними станами студентів у період воєнних дій

Abstract

Мета дослідження: дослідити взаємозв'язок стресостійкості та психологічних змін у студентів в період війни. Основні резутьтати: встановлено, що більшість студентів характеризуються середнім рівнем стресостійкості з тенденцією до зниження через вплив хронічного воєнного стресу. Виявлено статистично значущі відмінності між підгрупами: студенти, які перебувають на території України та/або мають травматичний досвід, демонструють нижчу стресостійкість, вищий рівень тривожності та симптомів ПТСР, а також нижчий рівень посттравматичного зростання. Кореляційний аналіз показав, що нижча стресостійкість прямо пов’язана з підвищеною тривожністю й симптомами ПТСР та негативно пов’язана з посттравматичним зростанням. Регресійний аналіз підтвердив, що стресостійкість є значущим предиктором негативних психологічних станів: вона знижує рівень ПТСР і тривожності. Водночас її зв’язок із посттравматичним зростанням виявився слабким і опосередкованим, що свідчить про вплив додаткових особистісних та соціальних чинників.

Research aim: to investigate the relationship between stress resilience and psychological changes among students during wartime. Main results: The majority of students demonstrated an average level of stressresiliencewithatendencytowarddeclineduetochronicwartime stress. Statistically significant differences were identified between subgroups: students residing in Ukraine and/or those with traumatic experiences reported lowerstress resilience, higher anxiety and PTSD symptoms, and lower levels of posttraumatic growth. Correlation analysis showed that lower stress resilience is directly associated with increased anxiety and PTSD symptoms and inversely associated with posttraumatic growth. Regression analysis confirmed that stress resilience is a significant predictor of negative psychological states: itreducestheseverity of PTSD symptoms and anxiety. At the same time, its relationship with posttraumatic growth was weak and indirect, indicating the role of additional personal and social factors.