Громадянське суспільство, міжнародні донори та держава: співпраця у гуманітарному реагуванні на породжені війною виклики у сфері житла

Abstract

У роботі досліджено, як держава, міжнародні донори та організації громадянського суспільства взаємодіють у сфері житлового гуманітарного реагування в Україні в умовах повномасштабної війни та масового внутрішнього переміщення. Проаналізовано основні теоретичні засади ролі цих акторів у гуманітарному реагуванні та окреслено специфіку їх участі у забезпеченні внутрішньо переміщених осіб житлом. Окрему увагу зосереджено на сучасній архітектурі координації між центральними органами влади, органами місцевого самоврядування, донорами та ОГС, а також застосуванню інструментів спільного планування та моніторингу. Виявлено ключові проблеми: регуляторні та податкові бар’єри, дублювання програм, асиметрію даних, нерівномірний розподіл навантаження між громадами і запропоновано рекомендації щодо підвищення прозорості та підзвітності державних інституцій, дерегуляції діяльності ОГС, запровадження спільних стандартів даних, розвитку моделей спільного фінансування та механізмів контрактування соціальних послуг у житловій сфері у контексті повоєнної відбудови.

The thesis examines how the state, international donors and civil society organizations interact in the field of housing-related humanitarian response in Ukraine under conditions of full-scale war and mass internal displacement. It analyses key theoretical approaches to the role of these actors in humanitarian governance and outlines the specific features of their involvement in providing internally displaced persons with safe and adequate housing. Particular attention is paid to the current coordination architecture between central authorities, local self-government bodies, donors and CSOs, as well as to the use of joint planning and monitoring tools. The study identifies core challenges: regulatory and tax barriers, programme duplication, 77 data asymmetry and unequal burden-sharing across municipalities, and proposes recommendations aimed at strengthening transparency and accountability of state institutions, simplifying regulations for CSOs, introducing common data standards, developing cost-sharing models and contracting of social services in the housing sector in the context of post-war reconstruction.