Ульріх фон Гуттен – останній лицар. Стріла, що недолетіла до цілі

Abstract

Дослідження, яке здійснюється в рамках бакалаврської дипломної роботи, присвячене комплексному дослідженню життя та діяльності лицаря-гуманіста Ульріха фон Гуттена. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення постаті Гуттена через призму міждисциплінарного підходу, що поєднує історичні методи з методами психобіографії та дискурс-аналізу. У роботі акцентується увага на тому, як особистісні чинники, зокрема стан фізичного здоров’я та соціальний статус, детермінували радикалізацію поглядів Гуттена. Мета роботи полягає у цілісному висвітленні діяльності Ульріха фон Гуттена в період 1488–1523 рр., з особливим фокусом на гуманістичних, націоналістичних поглядах та участі у русі Реформації. Для досягнення мети було проаналізовано роль Гуттена в «справі Рейхліна», досліджено зміну образу Армінія, а також виявлено вплив тривалої хвороби на формування його деструктивного літературного стилю та політичної агресії. Діяльність самого Ульріха фон Гуттена стає об’єктом дослідження в контексті соціокультурних змін у Священній Римській імперії на початку XVI ст. Предметом дослідження виступають релігійні, гуманістичні та політичні погляди Гуттена, механізми їхньої радикалізації під впливом Реформації та психологічні чинники, а також еволюція образу Армінія. У роботі застосовано комплекс методологічних підходів. Принцип історизму дозволив розглянути постать Гуттена у нерозривному зв’язку з кризою лицарського стану та початком Реформації. Хронологічний метод забезпечив логічну послідовність викладу біографічного матеріалу. Історико-типологічний метод було використано для класифікації інтелектуальних груп («рейхліністи» та «обскуранти»). Особливе місце посідає психобіографічний метод, який дозволив інтерпретувати літературну творчість Гуттена як акт сублімації. Також застосовано метод дискурс-аналізу, який дозволив здійснити порівняльний аналіз дискурсів Гуттена та Мартіна Лютера (політичного та теологічного відповідно) та їхніх суперечностей щодо поняття «свобода». Наукова новизна цього дослідження полягає у спробі інтегрувати психологічний аналіз у біографію Ульріха фон Гуттена. Було показано, спираючись на джерела, що агресивний та деструктивний характер творів Гуттена 1519–1523 рр. є не лише наслідком політичного контексту, а й результатом хронічної хвороби. Також було детально досліджено зміну образу Армінія у просторі та часі, який був тісно пов’язаний із поняттям «свобода», у творчості Ульріха фон Гуттена, а також те, що цей образ міг призвести до розриву дискурсів між Мартіном Лютером та Ульріхом фон Гуттеном через різне розуміння самого поняття «свобода». Висновки роботи полягають у тому, що участь у «справі Рейхліна» стала відправною точкою для формування критичного ставлення Гуттена до схоластики. Еволюція поглядів Гуттена призвела до його радикалізації, унаслідок чого Реформація сприймалася ним у політичному сенсі. Аналіз образу Армінія продемонстрував, як Гуттен змінював його внутрішній зміст відповідно до контексту та імманентних чинників. Виявлено інші причини розриву між Гуттеном і Лютером: якщо Лютер діяв у межах теологічного дискурсу, то риторична практика Гуттена залишалася вузькостановою, що призвело до її маргіналізації напередодні Лицарського повстання 1522–1523 рр.The research conducted within the framework of a bachelor’s thesis is devoted to a comprehensive study of the life and activities of the knight-humanist Ulrich von Hutten. The relevance of the topic is determined by the need to reconsider Hutten’s figure through an interdisciplinary approach that combines historical methods with psychobiographical and discourse analysis methods. The thesis focuses on how personal factors, particularly physical health and social status, contributed to the radicalization of Hutten’s views. The aim of the thesis is to provide a comprehensive examination of Ulrich von Hutten’s activities during the period of 1488–1523, with particular emphasis on his humanist and nationalist views and his involvement in the Reformation movement. To achieve this aim, Hutten’s role in the “Reuchlin Affair” was analyzed, the transformation of the image of Arminius was examined, and the influence of his prolonged illness on the development of his destructive literary style and political aggression was identified. The activities of Ulrich von Hutten are examined in the context of sociocultural changes in the Holy Roman Empire at the beginning of the 16th century. The subject of the research comprises Hutten’s religious, humanist, and political views, the mechanisms of their radicalization under the influence of the Reformation and psychological factors, as well as the evolution of the image of Arminius. The thesis employs a comprehensive set of methodological approaches. The principle of historicism made it possible to examine Hutten’s figure inextricably linked to the crisis of the knightly estate and the beginning of the Reformation. The chronological method ensured a logical sequence in the presentation of biographical material. The historical-typological method was used to classify intellectual groups (“Reuchlinians” and “Obscurantists”). Particular attention is given to the psychobiographical method, which made it possible to interpret Hutten’s literary work as an act of sublimation. Discourse analysis was also employed to conduct a comparative analysis of the discourses of Hutten and Martin Luther — political and theological, respectively — and their disagreements concerning the concept of “freedom.” The scientific novelty of the research lies in the attempt to integrate psychological analysis into the biography of Ulrich von Hutten. Drawing on the sources, the study demonstrates that the aggressive and destructive nature of Hutten’s works of 1519–1523 was not only a consequence of the political context but also a result of chronic illness. The transformation of the image of Arminius in space and time, closely associated with the concept of “freedom,” was also examined in detail in the works of Ulrich von Hutten. The study further demonstrates that this image may have contributed to the rupture between the discourses of Martin Luther and Ulrich von Hutten due to their differing understandings of the concept of “freedom.” The conclusions of the thesis demonstrate that participation in the “Reuchlin Affair” became the starting point for the formation of Hutten’s critical attitude toward scholasticism. The evolution of Hutten’s views led to his radicalization, as a result of which he perceived the Reformation in political terms. The analysis of the image of Arminius demonstrated how Hutten modified its internal meaning according to the context and immanent factors. Other reasons for the rupture between Hutten and Luther were identified: while Luther operated within a theological discourse, Hutten’s rhetorical practice remained narrowly oriented toward the interests of his social estate, which led to its marginalization on the eve of the Knights’ Revolt of 1522–1523.