Перегляд за Автор "Астап’єва, Ольга Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.
Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.
Клінічна оцінка ефективності радіонуклідної терапії 153Sm-оксабіфору в онкологічних хворих із кістковими метастазами
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Луховицька, Наталія Ігорівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Lukhovytska, N.I.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Astapieva, O.M.; Savchenko, A.S.; Pidchenko, N.S.; Bobrova, V.M.
Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами. Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокате тер в активностях з розрахунку 11,03–90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3–72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин тиграфії з 99mTc-пірфотехом. Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1–60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37–55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004). Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.
Радіонуклідна терапія метастатичного ураження кісткової системи в поєднанні з хірургічним лікуванням, хіміотерапією та із застосуванням бісфосфонатів
(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Hrushka, G. V.; Lukhovytska, N. I.; Tkachenko, G .I.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.; Pidchenko, N .S.; Bobrova, V. M.
Огляд присвячено паліативному лікуванню метастатичного ураження кісткової системи онкологічних пацієнтів з використанням радіонуклідної терапії (РНТ) у поєднанні з методами хірургічного і хіміотерапевтичного лікування, а також введенням бісфосфонатів (БФ). Стаття відображує всебічний підхід до цієї проблеми. Автори аналізують переваги і недоліки поєднання наведених методів терапії на підставі даних літератури. Показано, що використання хірургічного лікування, введення хіміопрепаратів і БФ може потенційно поліпшити ефект від наступної РНТ, проте необхідно враховувати можливість післяопераційних ускладнень і токсичну дію хіміопрепаратів. З огляду на викладене необхідно проводити індивідуальне планування поєднаної терапії залежно від стану внутрішніх органів і системи гемопоезу.