<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 34064

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Ніна Іванівна Руденко – піаністка, педагогиня, і музикознавиця
    Колонєй, Анастасія
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню життєвого та професійного шляху Ніни Іванівни Руденко – піаністки, педагогині та музикознавиці. Розглянуто основні етапи її творчої й педагогічної діяльності, внесок у розвиток музичної освіти та виконавського мистецтва. Проаналізовано особливості музикознавчої спадщини Н. І. Руденко та її значення для українського культурного простору. Визначено роль діячки у збереженні й популяризації музичної культури та розвитку професійної музичної освіти.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Скіфські амазонки: археологічні свідчення участі жінок у війні
    Пристайло, Тетяна
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Дослідження присвячене комплексному аналізу археологічних свідчень участі жінок у військовій діяльності скіфо-сарматських суспільств Північного Причорномор'я VII ст. до н.е. – IV ст. н.е. та реконструкції їхньої ролі у військовій структурі кочових народів. Актуальність теми визначається накопиченням значного масиву нових археологічних даних з території України, які потребують систематизації, а також потребою критичного перегляду античних джерел про амазонок у світлі сучасних здобутків гендерної археології, палеогенетики, трасологічного та ізотопного аналізів. Методологічну основу роботи становлять принципи гендерної та постпроцесуальної археології, що передбачають незалежне встановлення біологічної статі похованих і відмову від автоматичного проектування сучасних гендерних стереотипів на давні суспільства. У роботі виявлено, що поховання жінок зі зброєю становлять статистично значущу категорію пам'яток (3–20% від усіх жіночих захоронень залежно від регіону і хронологічного горизонту) з максимальним піком у сарматський період (I–II ст. н.е., до 16%). Запропоновано типологію жіночих воїнських поховань: від захоронень з повним комплектом озброєння без типово жіночого інвентарю до поховань зі змішаним набором предметів та окремими елементами зброї. Трасологічний аналіз підтвердив функціональне використання більшості знахідок зброї за життя; палеопатологічні дані зафіксували бойові травми на кістках низки жінок. Порівняльний аналіз засвідчив, що жінки-воїтельки переважно виконували роль легкоозброєних лучниць, зберігаючи водночас жіночу гендерну ідентичність, виражену у поєднанні зброї з прикрасами та дзеркалами. Античний міф про амазонок інтерпретується як культурний конструкт, що відображав грецьке сприйняття незнайомих гендерних практик кочівників, однак не тотожний реальності: жінки-воїтельки скіфо-сарматського світу не становили окремого племені, а займали певну нішу у військовій та соціальній структурі кочового суспільства. Наукова новизна дослідження полягає у першому систематичному типологічному та порівняльному аналізі жіночих поховань зі зброєю на території України із застосуванням методології гендерної археології, а також у запропонованій реконструктивній моделі участі жінок у військовій організації скіфо-сарматських суспільств.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Кераміка міста Дінця
    Мішра, Софія
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    В результаті проведеного дослідження було встановлено, що вивчення кераміки доби Київської Русі почалося з другої половини ХІХ століття й активно продовжується на сучасному етапі. Участь у цьому процесі беруть не лише вітчизняні, а й європейські дослідники. Вдалося з’ясувати, що давньоруські гончари використовували кілька типів гончарних кіл. Посуд поділявся на столовий і кухонний за призначенням. За складом глини і кольором на сіроглиняний і червоноглиняний. Готову продукцію обпалювали в спеціальних горнах та звичайних печах. Асортимент посуду був доволі широким. Виготовляли миски, глечики, світильники, піфоси, корчаги і сковорідки, представлені різними видами й типами. Найбільш масовою продукцію, що репрезентована на пам’ятках, шари яких датуються періодом Київської Русі, представляють горщики. Вони представлені більш ніж тридцятьма типами. Самими рідкими керамічними знахідками є кришки на посуд, глиняні статуетки, кахлі та яйця-писанки. Новизна роботи полягає у введенні в науковий матеріалів із розкопок 2003 року. Роботи були здійснені археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна під керівництвом Б. А. Шрамка і В. В. Скирди. Завдяки опрацюванню кераміки з цих розкопок було визначено кілька типів горщиків, які не відомі на інших пам’ятках Київської Русі.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Найдавніша історія Зміївщини
    Ляшенко, Дмитро
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Дипломну роботу присвячено археологічним пам’яткам Зміївщини від доби неоліту до раннього середньовіччя. Мета роботи - простежити історико-культурний розвиток цієї території на основі археологічних матеріалів. Об’єктом дослідження є давнє населення Зміївщини, історія якого відображена в археологічних пам’ятках та матеріальних залишках його діяльності. Предметом дослідження є археологічні джерела Зміївщини, що дозволяють простежити хронологію, культурну належність, особливості заселення та розвиток краю від неоліту до раннього середньовіччя. У роботі використано історичний, порівняльно-історичний, типологічний методи, а також узагальнення археологічних матеріалів. У результаті дослідження розглянуто основні археологічні пам’ятки Зміївщини та показано їх значення для вивчення давньої історії регіону. Наукова новизна полягає в тому, що матеріали про археологічні пам’ятки Зміївщини подано як цілісний комплекс джерел. Зроблено висновок, що Зміївщина була важливою частиною басейну Сіверського Дінця, де природні умови сприяли тривалому заселенню та розвитку давнього населення.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Епідемії в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX – на початку XX ст.: медичні, соціальні та адміністративні підходи до боротьби з інфекційними хворобами
    Олексієнко, Марія
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню епідемій у Наддніпрянській Україні в другій половині XIX – на початку XX ст. Розглянуто поширення основних інфекційних хвороб, особливості їхнього впливу на населення та суспільне життя. Проаналізовано медичні, соціальні й адміністративні заходи, спрямовані на запобігання епідеміям та боротьбу з їхніми наслідками. Особливу увагу приділено розвитку санітарно-гігієнічних практик, організації медичної допомоги та ролі органів влади у протиепідемічних заходах.