eKHNUIR :: Репозитарій eKHNUIR

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 37

Нові надходження

Документ

Характеристика деяких біологічних властивостей канцерогенезу в розвитку раку шлунка

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Пономарьов, Ігор Миколайович; Кrasnoselskyi, N.; Movchan, O.; Ponomariov, I.

В роботі доводиться можливість підвищити ефективність комплексного лікування хворих на рак шлунка шляхом індивідуалізації на підставі визначення особливостей показників канцерогенезу злоякісного процесу. Обстежено 80 хворих на РШ, яким визначалась МСН за локусами ВАТ 25; ВАТ 26, індекс проліферації Кі-67 та мутація гена р53. За результатами обстеження можна стверджувати, що при раку шлунка, мутація гена р53 спостерігається переважно в пухлинах з відсутньою МСН за локусами ВАТ 25 та 26. Доведено, що наведені дані можна розглядати як підтвердження багатобічності генетичних порушень у канцерогенезі. У пухлинах зі збереженою функцією генів стабільності, тобто за можливості відновлення хромосомних поломок, виникнення та проліферація злоякісних клітин пов’язані з порушенням апоптозу в критичних точках процесу поділу клітини.

Документ

Наративний огляд діагностичних та прогностичних можливостей виділення циркулюючих пухлинних клітин

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2023) Красносельський, Микола Віллєнович; Гладких, Федір Володимирович; Кулініч, Галина Василівна; Рубльова, Тетяна Валеріївна; Коморовський, Роман Ростиславович; Krasnoselskyi, Mykola Villenovych; Hladkykh, Fedir Volodymyrovych; Kulinich, Halyna Vasylivna; Rubleva, Tetiana Valeriivna; Komorovsky, Roman Rostyslavovych

В роботі охарактеризовано сучасні діагностичні та лікувальні можливості виділення циркулюючих пухлинних клітин. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводили за ключовими словами, вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження, вивчались повні тексти відібраних. Зроблено висновки, що у порівнянні зі звичайною біопсією, дослідження циркулюючих пухлинних клітин є відносно недорогим та неінвазивним методом, тому його можна повторювати багато разів під час терапії, що робить цю методику потужним інструментом моніторингу розвитку раку. З огляду на низьку кількість циркулюючих пухлинних клітин у цільній периферичній крові, їх виокремлення є вирішальним кроком для подальшого аналізу. Вчасне виявлення та характеристика циркулюючих пухлинних клітин є новою стратегією прогнозування та ідентифікації рецидиву онкологічної патології. Циркулюючі пухлинні клітини, виявлені до та після ад’ювантної терапії, променевої терапії або хірургічної резекції первинної пухлини, були описані як незалежні фактори ризику рецидиву та смерті.

Документ

Місцевий рецидив саркоми м’яких тканин у пацієнта молодого віку

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельский, Микола Віллєнович; Білий, Олександр Миколайович; Підлісний, Руслан Анатолійович; Рубльова, Тетяна Валеріївна; Дем’яненко, Валерія Вікторівна; Krasnoselsky, М.; Biliy, O.; Krutko, E.; Podlesniy, R.; Rubleva, T.; Demyanenko, V.

У статті представлено опис випадку місцевого рецидиву саркоми м’яких тканин спини у пацієнта 18 років. Пацієнту в 2018 р. було проведено комбіноване лікування з приводу Юінгподібної саркоми м’яких тканин спини зліва (хірургічне лікування 07.09.2018 р., метастази в легені 10.2018 р., після 3-х циклів хіміотерапії). У грудні 2018 року при контрольному обстеженні діагностовано рецидив саркоми тієї самої ділянки, регресія метастатичних вогнищ у легенях. Звернувся за допомогою в ДУ «ІМР НАМН України», де за рішенням консиліуму рекомендовано хірургічне лікування. Хворий успішно прооперований. Протягом 6 місяців хворий до клініки не звертався.

Документ

Кореляція змін показників периферичної крові хворих на рак шлунка залежно від об’єму оперативного втручання

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2019) Красносельський, Микола Віллєнович; Мовчан, Олексій Володимирович; Krasnoselskiy, M.; Movchan, O.

В роботі наведені порівнянні результати радикального оперативного лікування хворих на рак шлунку, розділених на дві групи: після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), та за стандартизованою методикою (20 хворих). Встановлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих.

Документ

Гігантська фіброма заочеревинного простору, ускладнена компресійним синдромом нижньої порожнистої вени

(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Білий, Олександр Миколайович; Лепеха, Іванна Віталіївна; Bily, Oleksandr Mykolayovych; Lepekha, Ivanna Vitaliyivna

Робота ознайомлює медичну спільноту з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями. В ній наведено клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Проведений хірургічний етап лікування - виконано видалення пухлини заочеревинного простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання виникла кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведена релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду – 3 роки, даних щодо рецидиву немає. Зроблено висновок, якщо НЗО супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та вести активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення «порожніх» раніше судин.