Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Луцій Корнелій Сулла як політик та полководець

  Гурський, Богдан

  (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026)

  Показати більше

  У цьому дослідженні розглядається діяльність Луція Корнелія Сулли як однієї з ключових постатей доби пізньої Римської республіки, коли політична система переживала глибоку кризу. Особливу увагу приділено вивченню його кар’єрного шляху як на полі бою, так і в політичному житті. Робота охоплює аналіз його стратегічних рішень, здобутих перемог та адміністративних ініціатив. Окремо досліджено, як Сулла використовував засоби політичної комунікації, зокрема дипломатію та інструменти масового впливу, для зміцнення своєї влади та впливу на громадську думку. Аналізуючи його воєнні кампанії, автор виявив значне втручання Сулли у справи елліністичних держав і міст Малої Азії, що свідчить про його активну зовнішньополітичну діяльність ще до приходу до диктатури. Одна з найсуперечливіших тем, проскрипції, розглядається в контексті їхнього впливу на суспільство та політичну культуру Риму. Дослідження дозволяє стверджувати, що саме Сулла вперше в римській історії легалізував використання регулярної армії як інструмента досягнення політичних цілей. Його прихід до влади ознаменував собою перехід до нової моделі політичної боротьби, де меч ставав важливішим за слово. Проведені Суллою реформи змінили ключові аспекти римської державності: відновлено авторитет сенату, переглянуто принципи територіального управління та переорієнтовано зовнішню політику. Таким чином, досвід Сулли став поворотним моментом у трансформації республіканської системи — як у внутрішній, так і в зовнішній сфері. Ключові слова: Луцій Корнелій Сулла, пізня Римська республіка, політична діяльність, військова діяльність, політична комунікація, дипломатія, зовнішня політика, Мала Азія, проскрипції, реформи Сулли, сенат, римська армія, політична боротьба, політична культура.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Новий релігійний рух “Ашрам Шамбала”: становлення, діяльність та віровчення

  Малік, Єлизавета

  (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026)

  Показати більше

  Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню становлення, діяльності та віровчення нового релігійного руху «Ашрам Шамбала» в період активного керівництва його лідера Костянтина Руднєва. У роботі проаналізовано біографію засновника руху, чинники формування його як харизматичного лідера, причини виникнення організації, основні етапи її становлення та діяльності, а також доктрину Руднєва, її джерела та новаторські елементи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-історичні методи, біографічний підхід і інструментарій гендерної історії. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі «Ашрам Шамбали» як нового релігійного руху, дослідженні суперечливого статусу жінки та дитини з використанням гендерного підходу, а також введенні до наукового обігу матеріалів про діяльність периферійних осередків організації в Україні. У результаті дослідження встановлено, що «Ашрам Шамбала» є прикладом авторитарного нового релігійного руху, сформованого навколо харизматичного лідера в умовах ідеологічного вакууму початку 1990-х років, а його синкретична доктрина та ієрархічна структура сприяли легітимації влади лідера й забезпеченню контролю над послідовниками. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого міждисциплінарного вивчення нових релігійних рухів на пострадянському просторі.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Соціальні ролі жінок під час Громадянської війни в США (1861-1865 рр.)

  Пелешко, Дмитро Ігорович

  (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026)

  Показати більше

  Бакалаврська робота присвячена комплексному дослідженню становища та досвіду жінок у США в період Громадянської війни 1861–1865 років. У роботі проаналізовано трансформацію традиційних жіночих ролей під впливом воєнної кризи, активізації аболіціоністського руху та занепаду рабовласницької системи, а також основні форми участі жінок у військовій, волонтерській, трудовій і політичній сферах. Особливу увагу приділено медичній та благодійній допомозі, діяльності United States Sanitary Commission, шпигунству, постачанню армій, випадкам військової служби під чоловічим виглядом, діяльності суфражисток і аболіціоністок, а також соціально-економічним змінам у становищі жінок. Окремо досліджено досвід афроамериканських жінок у контексті рабства, самовизволення та становлення свободи. У роботі також розглянуто довоєнний гендерний порядок, правові обмеження жінок, діяльність Women’s Loyal National League та вплив воєнних обставин на переосмислення ролі жінки в американському суспільстві. У результаті дослідження встановлено, що Громадянська війна стала важливим чинником розширення суспільної активності жінок і трансформації їхніх соціальних ролей, створивши передумови для подальших змін у політичній, трудовій та громадській сферах.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Інформаційна політика Сполученого Королівства та США в роки Першої світової війни: компаративний аналіз

  Поправка, Анастасія

  ;

  Popravka, A.

  (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026)

  Показати більше

  Кваліфікаційна робота присвячена комплексному порівняльному дослідженню інформаційної політики Сполученого Королівства та США в роки Першої світової війни. У роботі проаналізовано особливості формування та реалізації державної інформаційної політики, основні механізми пропаганди, цензури, контролю інформаційного простору та мобілізації громадської думки в умовах воєнного часу. Особливу увагу приділено діяльності державних і суспільних інституцій, використанню преси, друкованих матеріалів та інших засобів масової комунікації, а також формуванню образу ворога й легітимації участі держав у війні. На основі компаративного аналізу визначено спільні та відмінні риси інформаційної політики Великої Британії та США, встановлено специфіку взаємодії держави, медіа та суспільства, а також простежено вплив інформаційних кампаній на формування суспільних настроїв. У результаті дослідження встановлено, що інформаційна політика обох держав стала важливим інструментом воєнної мобілізації та консолідації суспільства, водночас відрізняючись за рівнем централізації, інституційною організацією та характером взаємодії з медіа.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Іспанська революція 1820-х рр. та французька інтервенція

  Якушев, Олександр

  (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2026)

  Показати більше

  Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню Іспанської революції 1820–1823 років та французької інтервенції 1823 року в контексті міжнародних відносин післянаполеонівської Європи. У роботі проаналізовано передумови, причини, перебіг і наслідки революції, виступ Рафаеля дель Рієго, відновлення Кадіської конституції 1812 року, суперечності Ліберального триріччя, роялістський спротив, позиції європейських держав та рішення Веронського конгресу 1822 року. Особливу увагу приділено взаємозв’язку внутрішньополітичної кризи в Іспанії з дипломатією Священного союзу та практикою зовнішнього втручання. Методологічну основу дослідження становлять метод рівнів аналізу, структурно-функціональний та порівняльний підходи, теорія «пристосування інститутів», метод психології революційних еліт, концепція «failed revolution», транснаціональний підхід, а також історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-правовий методи, метод синхронізації, метод історії політичних понять і дискурс-аналіз. У результаті дослідження встановлено, що революція 1820 року виникла в умовах кризи абсолютистського режиму Фердинанда VII, невдоволення армії та збереження політичного значення Кадіської конституції, тоді як нестійкість Ліберального триріччя була зумовлена розколом між поміркованими й радикальними лібералами та активним роялістським спротивом. Наукова новизна полягає у розгляді внутрішньоіспанських подій 1820–1823 років у взаємозв’язку з дипломатичною практикою Священного союзу, позицією великих держав та проблемою легітимації зовнішнього втручання. Доведено, що французька інтервенція 1823 року стала наслідком поєднання внутрішньої революційної кризи в Іспанії та реставраційної політики європейських держав і завершилася відновленням абсолютистської влади Фердинанда VII. Іспанська революція 1820–1823 років продемонструвала кризу абсолютизму, нестійкість ліберального конституціоналізму та залежність внутрішньополітичної боротьби від позиції великих держав, а французька інтервенція засвідчила можливість силового втручання в революційні процеси в межах післявіденського міжнародного порядку.

  Показати більше