<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 25293

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Етика чеснот у культурній динаміці: від особистої трансформації до спільного блага
    Дубовська, Нелля Володимирівна
    ;
    Dubovska, N. V.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    У кваліфікаційній роботі здійснено філософський аналіз етики цінностей і чеснот суспільства у контексті сучасних досліджень психології дорослішання та етапів розвитку свідомості людини. Поєднання підходів психології, історії моралі як динамічної системи ціннісних орієнтацій, філософії та режисерського практичного досвіду дало змогу дослідити двосторонній взаємозв’язок між індивідуальним і суспільним розвитком. Обґрунтовано, що зовнішні непередбачувані та неконтрольовані події можуть виступати каталізатором глибинних особистих трансформацій, здатних спричиняти епістеміологічний зсув свідомості на новий рівень, але реалізація такого зсуву можлива лише за наявності певної культурної бази. Етос в якому перебуває людина створює умови для інтеграції кризового досвіду в процес особистісного розвитку. Показано, що стратегічне формування середовища зростання громадян має спиратися на усвідомлення складності та багатовимірності трансформаційних процесів, які відбуваються одночасно на тілесному, емоційному, раціональному та духовному рівнях особистості.
  • Тип елементу:Документ,
    Демографічний потенціал сучасної України: політичний аспект
    Долга, Злата Олександрівна
    ;
    Dolha, Z. O.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    У дипломній роботі досліджується демографічний потенціал України в умовах війни та післявоєнного відновлення як один із ключових стратегічних ресурсів держави. Проаналізовано сучасний стан демографічних процесів, зокрема тенденції народжуваності, смертності, старіння населення та міграційні потоки, що формують нову демографічну реальність країни. Особливу увагу приділено впливу воєнних дій на соціальну структуру населення та посиленню депопуляційних процесів. У роботі розглянуто державну демографічну політику та соціальні програми як інструменти відновлення людського капіталу, проаналізовано освітні, молодіжні та цифрові ініціативи, спрямовані на довгострокове зміцнення демографічного потенціалу. Значну частину дослідження присвячено європейському досвіду демографічного відновлення та можливостям його адаптації в українських реаліях. Окремий розділ присвячено прогнозуванню демографічної ситуації України до 2035 року, ролі рееміграції в контексті євроінтеграційного процесу та концепції сталого демографічного розвитку як основи довгострокової стабільності держави. У роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до демографічної політики, що поєднує економічні, соціальні, інституційні та гуманітарні чинники. 90 Зроблено висновок, що відновлення демографічного потенціалу України можливе лише за умови системних реформ, спрямованих на збереження людського капіталу, підвищення якості життя населення, створення конкурентного середовища для повернення громадян та забезпечення сталого розвитку держави у післявоєнний період.
  • Тип елементу:Документ,
    Деліберативна філософія та процес прийняття рішень в епоху постправди
    Мульченко, Дарина Ігорівна
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Кваліфікаційна магістерська робота присвячена аналізу деліберативної філософії в контексті епохи постправди та осмисленню того, як трансформуються умови політичного прийняття рішень у сучасних демократіях. Мета роботи полягає у реконструкції ключових концептів деліберативної філософії, аналізі структури процесу політичного вирішення та з’ясуванні, яким чином постправда змінює умови легітимації рішень і можливості раціонального публічного дискурсу. Об’єктом дослідження є процес прийняття рішень у демократичних суспільствах, а предметом– деліберативна філософія в епоху постправди, зокрема напруження між нормативним ідеалом деліберації та фактичними практиками постправдивої політики. Методологічну основу становлять герменевтична інтерпретація текстів політичної філософії, критична реконструкція теорій деліберативної демократії та концептів постправди, елементи дискурс-аналізу, а також порівняльний аналіз моделей прийняття рішень. У роботі розкрито філософські витоки деліберації (Кант, Руссо, Роулз, Габермас), проаналізовано епістемологічний, мовний та владно ідеологічний виміри постправди, окреслено коло акторів і процедур процесу рішення. Наукова новизна полягає у концептуальному поєднанні трьох вимірів деліберативної філософії, постправди та сучасних теорій політичного прийняття рішень– і в спробі осмислити можливу «другу хвилю» деліберативної демократії, більш чутливої до конфлікту, афективності, маргіналізованих голосів і матеріальних умов комунікації. Обґрунтовується несумісність деліберативного ідеалу з постправдовим підривом епістемічних інститутів, водночас показано потенціал оновленої деліберації через зміцнення університетів, експертних рад, суспільних медіа. У висновках сформульовано бачення деліберації як відкритого, еволюційного проєкту, здатного адаптуватися до нової конфігурації публічної сфери та підтримувати демократичний зв’язок між істиною, свободою й колективним рішенням у постправдовому світі.
  • Тип елементу:Документ,
    Громадянське суспільство, міжнародні донори та держава: співпраця у гуманітарному реагуванні на породжені війною виклики у сфері житла
    Мовчан, Микита Олегович
    ;
    Movchan, M. O.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    У роботі досліджено, як держава, міжнародні донори та організації громадянського суспільства взаємодіють у сфері житлового гуманітарного реагування в Україні в умовах повномасштабної війни та масового внутрішнього переміщення. Проаналізовано основні теоретичні засади ролі цих акторів у гуманітарному реагуванні та окреслено специфіку їх участі у забезпеченні внутрішньо переміщених осіб житлом. Окрему увагу зосереджено на сучасній архітектурі координації між центральними органами влади, органами місцевого самоврядування, донорами та ОГС, а також застосуванню інструментів спільного планування та моніторингу. Виявлено ключові проблеми: регуляторні та податкові бар’єри, дублювання програм, асиметрію даних, нерівномірний розподіл навантаження між громадами і запропоновано рекомендації щодо підвищення прозорості та підзвітності державних інституцій, дерегуляції діяльності ОГС, запровадження спільних стандартів даних, розвитку моделей спільного фінансування та механізмів контрактування соціальних послуг у житловій сфері у контексті повоєнної відбудови.
  • Тип елементу:Документ,
    Жіночий голос на перетині феміністського та медійного дискурсів
    Москаленко, Світлана
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    У дослідженні аналізується феномен жіночого голосу в філософському та медійному вимірах. Простежено його маргіналізацію в західній філософській традиції та стратегії відновлення у феміністичній теорії. Розкрито вплив медіа як технологічного та соціального простору, що формує умови звучання жіночого голосу. На прикладі аналізу контенту українських блогерок (Леся Мандзюк, Наталія Холоденко, Маша Єфросиніна) виявлено гібридний характер сучасного жіночого висловлювання, де феміністичні ідеї поєднуються з неоліберальною риторикою. У роботі доведено, що боротьба за жіночий голос сьогодні є боротьбою за символічну владу в медіапросторі.