<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 34187

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Свобода подорожей та міжнародний туризм як складові дипломатії «розрядки» (до 50-річчя підписання Гельсінського заключного акту)
    Парфіненко, Анатолій Юрійович
    ;
    Parfinenko, Anatolii
     (2025, Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
    Вступ. Стрімке зростання міжнародного туризму перетворили проблему людських контактів на питання "високої" дипломатії Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі, яка стала вінцем розрядки міжнародної напруженості. Вплив Гельсінського процесу на лібералізацію режиму мобільності в Європі становить важливу науковопрактичну проблему, розкриття якої дозволить концептуалізувати міжнародно-політичний потенціал туризму як засобу мирного залучення соціалістичних режимів до процесу загальноєвропейського співробітництва, подолання блокового розколу Європейського континенту та формування ліберального світового порядку. Методи. Комплексний характер індустрії міжнародних подорожей і туризму спонукає до використання міждисциплінарного підходу, який поєднує базові методи міжнародно-політичної науки, історії та соціології (політичного аналізу, історико-дескриптивний, компаративний, системний та структурно-функціональний). Результати. Уже на ранніх етапах розрядки зовнішня політика США та країн Західної Європи була спрямована на підтримку туризму та культурних контактів з країнами Східної Європи, де існували чисельні обмежувальні практики щодо відвідування несоціалістичних країн та в'їзду іноземців. Просування присутності західних туристів пов'язувалося з поширенням відповідних ринкових і культурних впливів, розглядалося як важливий канал дипломатичного співробітництва та інструмент подолання розколу Європейського континенту. У рамках підготовчого процесу проведення Наради з безпеки та співробітництва в Європі та подальшого Гельсінського процесу питання міжнародного туризму та широких контактів між народами постали як центральна тема забезпечення прав і свобод людини, які вийшли за межі внутрішньої юрисдикції держав та набули універсального характеру. Висновки . Встановлено, що політика "розрядки" міжнародної напруженості вплинула на зростання політичної ваги туризму та подорожей як каналу міжнародних комунікацій і співробітництва між Сходом та Заходом. Гельсінські угоди стали ключовим документом, який визначив перехід до лібералізації режиму мобільності між соціалістичним та капіталістичним табором, покликаного забезпечити трансформацію Східної Європи та створити загальноєвропейський простір співробітництва.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Туризм як транснаціональний актор міжнародних відносин холодної війни та позаблокової політики колишньої Югославії
    Парфіненко, Анатолій Юрійович
     (2026, Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
    Вступ. У біполярній системі міжнародних відносин періоду холодної війни Югославія посідала виняткове місце як соціалістична держава, що після розриву з СРСР сформувала власну модель розвитку та політику позаблоковості, перетворившись на важливий елемент стратегічних розрахунків обох наддержав. У цьому геополітичному контексті міжнародний туризм вийшов за межі суто економічної та культурної сфери й набув значення транснаціонального актора, який активно підтримувався США як інструмент "мирного залучення" Югославії до західного політико-економічного простору. Це зумовлює необхідність концептуалізації міжнародно-політичного потенціалу туризму на прикладі Югославії як ключового позаблокового актора. Методи. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує базові методи міжнародно-політичної науки. Застосовано системний, історико-дескриптивний і структурно-функціональний методи, які дозволили осмислити туризм як інструмент транснаціональної взаємодії та розширення ліберального світового порядку. Джерельну базу доповнили матеріали американських дипломатичних і розвідувальних архівів, що дало змогу реконструювати сприйняття туристичної мобільності в стратегічних розрахунках США. Результати. Установлено, що залучення західних туристичних потоків стало одним із ключових шляхів виходу Югославії з дипломатичної ізоляції після 1948 р. та важливим інструментом її включення до західних мереж економічного й культурного обміну без формального відходу від позаблоковості. Підтримка свободи пересування, подорожей і туризму вписувалася у трансформацію американської політики від класичного "стримування" до логіки "конструктивного залучення", спрямованої на поступову зміну соціалістичного режиму через відкритість і взаємозалежність. Водночас туризм виконував важливу функцію демонстрації альтернативної, "ліберальнішої" версії соціалізму та дистанціювання від радянської моделі, що дозволяло Белграду позиціонувати себе як міст між Сходом і Заходом та поєднувати позаблоковість із поступовим включенням до ліберального світового порядку. Висновки. Доведено, що в умовах холодної війни туризм перетворився на важливу форму транснаціональної акторності, здатну продукувати політичні, економічні та ідентифікаційні ефекти поза межами класичної дипломатії. Югославський кейс засвідчує, що мобільність і туристичні обміни стали інструментами довгострокового впливу, працювали на розмивання біполярних кордонів і просування ліберального світового порядку, у чому роль США була системоутворювальною. Туризм виступив структурним компонентом позаблокової політики Югославії та важливим чинником трансформації її зовнішньополітичної ідентичності
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Тренінг «Лідерство» : методичні рекомендації до самостійної роботи для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю D5 «Маркетинг» [Електронний ресурс]
    Лісений, Євген Володимирович
    ;
    Liseniy, Yevhen
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Тренінг “Лідерство”» розроблено для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю D5 «Маркетинг». Видання спрямоване на формування системного розуміння сутності лідерства, опанування класичних і сучасних теорій лідерства, розвиток лідерського потенціалу особистості та навичок ефективної командної взаємодії. Структура матеріалів охоплює питання для самоконтролю, ситуаційні кейси, рефлексивні завдання та тестові завдання, що забезпечують поєднання теоретичної підготовки з практичним застосуванням знань. Видання буде корисним здобувачам вищої освіти, викладачам і всім, хто зацікавлений у розвитку лідерських компетентностей у професійній діяльності.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Управління маркетинговими проєктами : практикум (збірник практичних завдань, кейсів та вправ) для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю D5 «Маркетинг» [Електронне видання]
    Кім, Олексій Олексійович
    ;
    Kim, Oleksii
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Навчальне електронне видання «Управління маркетинговими проєктами» є практикумом, призначеним для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Маркетинг». Містить практичні завдання, кейси та вправи з дисципліни «Управління маркетинговими проєктами» згідно стандарту, зводу знань та найкращих світових практик проєктного менеджменту PMBOK, 7 видання. До завдань збірника увійшли практичні завдання трьох рівнів – базового, середнього та підвищеного для здобувачів різного рівня підготовки. Завдання та кейси з управління маркетинговими проєктами мають на меті натренувати здобувачів вищої освіти спеціальності «Маркетинг» управляти командами, проєктами та ресурсами із застосуванням інструментарію проєктного менеджменту в маркетинговій діяльності. Збірник вправ з дисципліни «Управління маркетинговими проєктами може використовуватися як робочих зошит для виконання вправ як в електронному, так і в роздрукованому (технологія Print on Demand) вигляді. Видання розраховано на студентів, викладачів та фахівців, які прагнуть ефективно управляти маркетинговими ініціативами.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вишиванка слів: краса української писемності : віртуальна книжкова виставка
    Байрамова, Каріна
    ;
    Bairamova, Karina
     (2026-11-04, Харків : Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна)
    Віртуальна книжкова виставка «Вишиванка слів: краса української писемності» знайомить із виданнями з фондів Центральної наукової бібліотеки Каразінського університету, присвяченими історії становлення та розвитку української мови. Експозиція об’єднує граматики, правописні посібники, словники й мовознавчі праці різних років, які відображають шлях українського слова, формування літературних норм, збагачення мовного багатства та внесок дослідників у збереження й утвердження рідної мови. Кожне представлене видання — це частина історії української писемності та свідчення невтомної праці поколінь задля її розвитку.