<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 34052

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Іноземні впливи в місті Харкові в другій половині XIX – на початку ХХ століття
    Засєєв, Павло
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Кваліфікаційну роботу присвячено комплексному дослідженню іноземних впливів у житті Харкова другої половини XIX – початку XX століття як цілісного системного явища, що охоплювало демографічну, економічну, науково-освітню, культурну та соціальну сфери міського розвитку. За даними перепису 1897 р. встановлено, що неправославне населення несхіднослов’янського походження становило 10,5% мешканців міста, а іноземних підданих налічувалося 1 864 особи, що створило поліетнічне підґрунтя модернізації міської інфраструктури. Розкрито домінування іноземного капіталу в машинобудуванні (заводи «Гельферіх-Саде», фон Дітмара) та масштабну соціальну активність національних громад. Наукова новизна полягає в тому, що вперше іноземні впливи в Харкові другої половини XIX – початку XX століття розглянуто комплексно як цілісне системне явище.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Євреї в політиці Української Народної Республіки 1917–1920 рр.
    Степаненко, Дмитро Миколайович
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Дипломна робота досліджує два ключових аспекти єврейської присутності в політиці Української Народної Республіки 1917–1920 рр.: діяльність Міністерства єврейських справ УНР та єврейські погроми 1919 року. Обидва явища розглядаються як взаємопов'язані складові процесу формування міжнаціональних відносин у добу революції. Робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячений дослідженню Міністерства єврейських справ УНР: його теоретичному підґрунтю, законодавчим підставам, структурі, напрямам діяльності та причинам нездатності ефективно захищати єврейське населення. Другий розділ аналізує погроми 1919 року: їх причини, хронологію, географію, соціальну психологію, позицію Директорії УНР, міжнародну реакцію та довгострокові наслідки для єврейської громади.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Битва під Бродами 13-23 липня 1944 р. та участь у ній 14-ої Добровольчої дивізії СС «Галичина»
    Дударенков, Руслан
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Метою роботи є комплексне дослідження битви під Бродами 13–23 липня 1944 р. та участі в ній 14-ої добровольчої дивізії СС «Галичина» – від передумов її формування до наслідків розгрому для вцілілого особового складу. Дослідження встановило, що дивізія «Галичина» постала в 1943 р. на перетині трьох несумісних логік: німецького прагматизму дефіциту людських ресурсів, галицьких антирадянських настроїв та інструментальних державницьких розрахунків частини місцевої еліти. Організаційно вона відповідала штату піхотного з'єднання Ваффен-СС, однак мала системні вади: переважно німецьку командну вертикаль, незавершене дивізійне злагодження та відсутність досвіду великої фронтової операції. Прибувши під Броди у складі XIII армійського корпусу, дивізія зайняла другу оборонну лінію і 14–17 липня 1944 р. опинилася в кільці, яке замкнув 1-й Український фронт у ході Львівсько-Сандомирської операції. Спроби прориву в районі Білого Каменя та Підкаменя 19–23 липня завершилися загибеллю більшості особового складу: з понад 15 000 вояців вийшло з оточення близько 3 000. Реорганізація вцілілих у Нойгаммері восени 1944 р. відновила організаційну форму з'єднання, однак не змогла відтворити ні первісного мобілізаційного потенціалу, ні морального духу першого призову. Дивізія капітулювала перед британськими військами в Австрії у травні 1945 р. Наукова новизна роботи полягає в комплексному зіставленні радянських оперативних документів, діаспорної мемуаристики та сучасних українських і західних досліджень, що дає змогу уникнути як радянського редукціонізму, так і апологетичної інтерпретації. Результати дослідження можуть бути використані в курсах з історії Другої світової війни, воєнної історії України, досліджень колабораціонізму та пам'яті.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Німецькі солдати Великої армії у 1812 р.: доля та досвід
    Долинський, Ілля Михайлович
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню долі та військового і повсякденного досвіду німецьких солдатів Великої армії під час походу Наполеона Бонапарта на Російську імперію 1812 року. Метою дослідження є визначення особливостей участі німецьких військових контингентів у кампанії 1812 року, реконструкція їхнього бойового та повсякденного досвіду, а також аналіз чинників, що впливали на їхню долю під час відступу Великої армії. У роботі розглянуто організацію та склад німецьких військових формувань, особливості їхньої участі у ключових етапах кампанії, умови служби, побуту, харчування та пересування, а також проблеми поранень, полону, хвороб і смертності. Наукова новизна полягає у поєднанні військово-історичного та мікроісторичного підходів до вивчення досвіду німецьких солдатів, що дає змогу розкрити війну 1812 року не лише на рівні стратегічних рішень і бойових операцій, а й через призму особистого досвіду її безпосередніх учасників. У результаті дослідження встановлено, що участь німецьких контингентів у поході 1812 року була неоднорідною та визначалася як військово-політичними обставинами, так і конкретними умовами перебування солдатів у Великій армії. Особливо драматичним став досвід відступу, який супроводжувався значними людськими втратами, хворобами, голодом, виснаженням і полоном.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Друга битва за Харків (травень 1942р.): Причини і наслідки катастрофи
    Городілін, Владислав Ігорович
     (2026, Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
    Дана кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню Харківської наступальної операції військ Південно-Західного та Південного фронтів (12–29 травня 1942 р.) як складової бойових дій на радянсько-німецькому фронті в кампанії 1942 року. Метою дослідження є встановлення конкретних причин, перебігу та стратегічних наслідків поразки радянських військ, а також визначення ролі суб’єктивних та об’єктивних факторів, що зумовили військову катастрофу на Південно-Західному напрямку. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму, наукової об’єктивності та системності із застосуванням комплексу загальнонаукових та спеціально-історичних методів, зокрема історико-генетичного, порівняльно-історичного та проблемно-хронологічного. Наукова новизна роботи полягає у проведенні неупередженого аналізу подій травня 1942 року на основі сучасної джерельної бази, де прорахунки вищого військово-політичного керівництва розглядаються як ключовий системоутворюючий чинник поразки. У ході дослідження встановлено, що катастрофа стала результатом стратегічного авантюризму, ігнорування розвідувальних даних про зосередження сил групи Клейста та запізнілого реагування на німецький контрнаступ «Фредерікус». Загальні висновки свідчать, що поразка під Харковом призвела до безповоротних втрат понад дві сотні тисяч осіб, ліквідації наступального потенціалу РСЧА та відкрила шлях Вермахту до Сталінграда і Кавказу. Результати роботи можуть бути використані для подальших наукових студій та в освітньому процесі.