eKhNUIR :: Головна

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665

Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 24179

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

Взаємозв’язок емоційного інтелекту та психологічного благополуччя
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Кисиль, Анастасія Сергіївна
Об’єкт дослідження: емоційний інтелект та психологічне благополуччя особистості. Предмет дослідження: взаємозв’язок між рівнем розвитку емоційного інтелекту та показниками психологічного благополуччя. Мета дослідження: виявити та проаналізувати взаємозв’язок між рівнем емоційного інтелекту та психологічним благополуччям особистості. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. 2. Розкрити основні структурні компоненти та психологічні чинники емоційного інтелекту. 3. Охарактеризувати критерії та показники психологічного благополуччя особистості. 4. Провести емпіричне дослідження взаємозв’язку між емоційним інтелектом і психологічним благополуччям. 5. Розробити психологічні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту як засобу підвищення психологічного благополуччя. Практичне значення роботи: полягає у можливості використання отриманих результатів у практиці психологічного консультування, коучингу, освітніх і тренінгових програмах для розвитку емоційної компетентності, профілактики стресу та підвищення психологічного благополуччя особистості.
Роль саморефлексії у кар’єрному зростанні
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Кірієнко, Наталя Петрівна
Об’єкт дослідження: Саморефлексія як психологічне явище в структурі особистості. Предмет дослідження: Особливості взаємозв’язку рівня саморефлексії з показниками кар’єрного зростання особистості. Мета дослідження: Виявити роль саморефлексії у процесі кар’єрного зростання та визначити психологічні особливості взаємозв’язку між рівнем саморефлексії та професійною мотивацією, самооцінкою і ціннісними орієнтаціями. Завдання дослідження 1. Проаналізувати теоретичні підходи до розуміння саморефлексії та кар’єрного розвитку особистості. 2. Визначити психологічні чинники, що впливають на формування рефлексивності у професійній діяльності. 3. Емпірично дослідити рівень саморефлексії та його зв’язок із характеристиками кар’єрного зростання. 4. Розробити рекомендації та програму розвитку саморефлексії як засобу підвищення ефективності кар’єрного розвитку. Практичне значення: Результати дослідження можуть бути використані у роботі організаційних психологів, HR-фахівців, коучів та консультантів для розробки тренінгових програм, спрямованих на розвиток рефлексивних навичок і підвищення ефективності кар’єрного зростання.
Психологічні механізми подолання посттравматичного стресового розладу у переселенців з зон воєнних дій
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Книш, Олена Іванівна
Об’єкт дослідження – процес психологічного подолання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Предмет дослідження – психологічні механізми подолання ПТСР у переселенців із зон воєнних дій. Мета дослідження – виявлення та аналіз психологічних механізмів, які сприяють подоланню посттравматичних наслідків і забезпечують ефективну адаптацію внутрішньо переміщених осіб до нових соціальних умов. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: 1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення феномену ПТСР у контексті воєнних подій. 2. Визначити структуру та психологічні механізмиподоланняпосттравматичних станів. 3. Дослідити взаємозв’язок між рівнем тривожності, копінг-стратегіями та симптомами ПТСР у ВПО. 4. Розробити, апробувати та оцінити ефективність програмипсихологічної допомоги переселенцям. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняння, систематизація наукових джерел; емпіричні методи (тест тривожності Спілбергера–Ханіна,методика Амірхана «Індикатор копінг-стратегій», шкала самооцінкиПТСРДевідсона, опитувальник травм, а також статистичні методи опрацювання результатів (кореляційний та порівняльний аналіз). Результати дослідження показали, що у більшості ВПО спостерігається підвищений рівень як реактивної, так і особистісної тривожності, переважання копінг-стратегій соціальної підтримки та вирішення проблем. Виявлено достовірні кореляційні зв’язки між рівнем тривожності та інтенсивністю симптомів ПТСР. Запропонована програма психологічної допомоги, побудована на засадах когнітивно - поведінкової терапії та емоційної регуляції,продемонструвала високу ефективність, що підтверджується статистично значущим зниженням рівня тривожності та ПТСР після її впровадження. Наукова новизна полягає у розробленні цілісної моделі подолання посттравматичних станів ВПО, яка інтегрує когнітивно-поведінковий,емоційно регуляційний та соціально-підтримувальний підходи. Практична значущість визначається можливістю застосування отриманих результатів у діяльності практичних психологів, консультантіві соціальних працівників для надання допомоги особам, які пережили наслідки війни.
Роль емпатії у вирішенні конфліктів у сім’ї
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Андрущенко, Катерина Станіславівна
Об’єкт дослідження — сімейна взаємодія як психологічний процес. Предмет дослідження — роль емпатії у вирішенні конфліктів у сім’ї. Мета дослідження — виявити особливості впливу емпатії на процес вирішення конфліктів у сімейній взаємодії. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати теоретичні підходи до розуміння феномена емпатії в психології. 2. Розкрити психологічну сутність і типологію сімейних конфліктів. 3. Дослідити рівень емпатійності членів сім’ї та їх стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях. 4. Виявити взаємозв’язок між рівнем емпатії та способами вирішення конфліктів у сім’ї. 5. Розробити та апробувати психологічні рекомендації щодо розвитку емпатії як засобу гармонізації сімейних стосунків. Практичне значення дослідження: Отримані результати можуть бути використані у діяльності практичних психологів, сімейних консультантів, педагогів, у програмах підготовки до шлюбу, а також у тренінговій роботі, спрямованій на підвищення емоційної компетентності членів сім’ї.
Взаємозв’язок емоційної регуляції та якості спілкування
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Бережна, Тетяна Анатоліївна
Об’єкт дослідження – емоційна регуляція особистості. Предмет дослідження – взаємозв’язок емоційної регуляції та якості спілкування. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично вивчити взаємозв’язок між особливостями емоційної регуляції та якістю спілкування особистості. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення емоційної регуляції та якості спілкування. 2. Визначити психологічні механізми, що зумовлюють взаємозв’язок між емоційною регуляцією та комунікативною поведінкою. 3. Обрати та апробувати психодіагностичні методики для вивчення рівня емоційної регуляції та якості спілкування. 4. Провести емпіричне дослідження та здійснити статистичний аналіз отриманих даних. 5. Розробити психологічні рекомендації щодо підвищення ефективності емоційної регуляції та покращення якості спілкування. Практичне значення роботи полягає в можливості використання результатів дослідження у психологічній практиці, освіті, тренінгах особистісного зростання, а також у розробці програм розвитку емоційної компетентності та оптимізації міжособистісного спілкування.