<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 25303

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Феномен інтерактивності в сучасній культурі
    Левчук, Анастасія
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Актуальність дослідження полягає в необхідності критичного осмислення цього Інтерактивного повороту. Боротьба за відновлення суб'єктності та подолання структурної пасивності, нав'язаної культурною індустрією, є головним стимулом розвитку інтерактивних культурних практик. Проте, у цифровій архітектурі цей ідеал свободи та співтворення, успадкований від авангардних рухів, був перетворений на найбільш ефективний і поширюваний механізм контролю, де заявлена свобода використовується для інструменталізації та монетизації індивідуальної активності. Метою дослідження є виявлення механізмів інструменталізації та контролю інтерактивності в сучасних культурних практиках.
  • Тип елементу:Документ,
    Легітимація влади у Т. Гоббса та в класичній конфуціанській традиції
    Коваленко, Артем
    ;
    Kovalenko, A.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Мета дослідження полягає у здійсненні системного порівняння західної та східної моделей легітимації влади для виявлення їхніх спільних рис та фундаментальних відмінностей. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні системного компаративного аналізу механізмів легітимації влади у західній (Т. Гоббс) та східній (класичне конфуціанство) традиціях із застосуванням трирівневої методології Д. Бітема. Вперше експліковано фундаментальну відмінність між «статичною» легітимністю контракту, що базується на відчуженні прав заради безпеки, та «динамічною» легітимністю резонансу, що вимагає постійного етичного підтвердження. Обґрунтовано, що досліджувані моделі репрезентують дві альтернативні онтологічні стратегії подолання хаосу: через створення штучної суверенної волі та через відновлення природної соціальної гармонії.
  • Тип елементу:Документ,
    Від ритуалу до геймплею: гра як механізм символізації в культурі
    Хабаров, Євген
    ;
    Khabarov, Ye.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Мета роботи: встановити, як гра формує символічні структури культури від ритуальних практик до інтерактивного геймплею відеоігор, трансформуючи культурний й естетичний досвід. Для поставленої мети нам буде необхідно виконати наступні три завдання: 1. 2. Проаналізувати філософсько-антропологічні засади феномену гри. Дослідити ритуал як архетипічну форму культурної гри та простежити його трансформацію. 3. Визначити специфіку геймплею як ключового механізму конструювання символічних структур сучасної культури. Об’єкт дослідження: Гра як символічний феномен у культурному розвитку. Предмет дослідження: Механізми символізації в грі від міфологічних ритуалів до інтерактивного геймплею відеоігор у контексті їхнього впливу на культурний і естетичний досвід. Об’єкт (гра як символічний феномен) є загальним явищем, що охоплює всі форми гри в культурі, тоді як предмет звужує фокус до конкретних механізмів символізації, включаючи їхню еволюцію та вплив на конкуренцію з мистецтвами.
  • Тип елементу:Документ,
    Пропаганда як механізм створення колективної реальності в епоху постправди
    Гриненко, Ярослав
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Дослідження присвячене філософському аналізу феномену пропаганди в епоху постправди. У роботі розглядається трансформація пропагандистських механізмів в умовах цифрового медіапростору та їхній вплив на формування масової свідомості. Здійснюється теоретичне осмислення постправди як епістемологічного феномену через співставлення з категоріями істини, брехні та популізму, простежується еволюція явища від пропаганди 1920-х років до сучасних проявів у цифрову епоху, виявляються філософські передумови від античності до сучасності та аналізується трансформація суб'єктності в умовах домінування інформаційних впливів над раціональним мисленням. Особлива увага приділяється дослідженню риторичних стратегій пропаганди через призму неориторики, вивченню дискурсивних практик та символічних структур у конструюванні колективної реальності. Також розглядається роль соціальних медіа та алгоритмічної персоналізації у поширенні постправдивих наративів та трансформації публічної сфери. Робота має теоретичну цінність для філософії комунікації, соціальної епістемології та теорії медіа. Практичне значення полягає у можливості розробки стратегій медіаграмотності та критичного мислення як засобів протидії маніпулятивним технікам та дезінформації в сучасному інформаційному просторі.
  • Тип елементу:Документ,
    Україна на світовій геополітичній арені
    Гребенюк, Артур Юрійович
    ;
    Hrebeniuk, A. Y.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Робота присвячена комплексному аналізу місця та ролі України в сучасній геополітичній системі в умовах трансформації світового порядку та тривалої російсько-української війни. У дослідженні розглянуто еволюцію геополітичного статусу України з моменту здобуття незалежності у 1991 році до подій 2025 року, з урахуванням впливу зовнішніх центрів сили, змін міжнародної безпекової архітектури та внутрішніх трансформацій українського суспільства. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між внутрішніми процесами самоідентифікації української нації та формуванням геополітичної суб’єктності держави, а також обмеженням цієї суб’єктності в умовах залежності від зовнішньої політичної, військової та економічної підтримки. У роботі проаналізовано класичні та сучасні геополітичні концепції, зокрема підходи Г. Маккіндера, З. Бжезінського та світ-системну теорію І. Валлерстайна, і визначено можливості їх застосування для пояснення українського геополітичного положення. Окремий акцент зроблено на аналізі ролі Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та російської федерації у формуванні зовнішніх умов існування української державності під час війни, а також на впливі ослаблення американської гегемонії, стратегічної слабкості ЄС і глобальних системних зрушень на перспективи України. Дослідження демонструє, що після 2022 року Україна вийшла за межі суто периферійного статусу в міжнародній політиці, однак її геополітична суб’єктність залишається обмеженою та значною мірою залежною від конфігурації зовнішніх центрів сили. Обґрунтовано тезу, що війна в Україні виступає каталізатором глибших змін у європейській та глобальній системі безпеки, водночас ставлячи під сумнів реалістичність сценарію замороження бойових дій за відсутності готовності росії до компромісу та спроможності Європи забезпечити самостійну безпеку. У роботі окреслено можливі стратегічні орієнтири для України в умовах війни на виснаження, трансформації світового порядку та невизначеності майбутньої міжнародної підтримки. Отримані результати можуть бути використані у подальших дослідженнях з геополітики, міжнародних відносин, безпекових студій, а також у практичному аналізі зовнішньополітичних стратегій України.