<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

eKhNUIR - Electronic Kharkiv National University Institutional Repository

ISSN 2310-8665


Електронний архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

eKhNUIR - відкритий електронний архів академічних текстів, який наповнюється матеріалами наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами, працівниками, докторантами, аспірантами, студентами університету.

eKhNUIR - an open electronic archive of academic texts that contains resources for scientific and educational purposes created by scientists, lecturers, staff, doctoral students, postgraduates, and university students.

Кількість документів у репозитарії: 25310

Положення про eKhNUIR Електронний архів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Інструкція з реєстрації користувача та розміщення матеріалів в eKhNUIR

Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

З усіх питань просимо звертатися: ekhnuir@karazin.ua

Доступ до знань 24/7

Дослідження, статті, дисертації – все в одному архіві

Ресурс для навчання та дослідження

Створений для студентів і викладачів університету

Відкрита освіта для всіх

Доступ до академічних ресурсів університету

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Образ Юрей в традиційній та сучасній культурі Японії
    Старкгард-Веньєр, Диметрій
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Юрей виступає важливим образом японської культури, як релігійної, так і світської. Це феномен який має свою історію, культурний розвиток, еволюцію та трансформацію. Образ юрей є частиною різних аспектів японської культури, а тому дослідження цього образу є критичним, для розуміння та дослідження того, як цей феномен створювався, розвився в різні період історії Японії, як адаптувався до змін через культурні, політичні та соціальні події. Існування різної кількості образів юрей, як в традиційній, так і сучасній культурі, робить цей феномен важливим для дослідження, це може дати глибше розуміння того, чому та як цей феномен є популярним з середньовіччя й до сьогодення. Вивчення, та дослідження різних аспектів формування, існування та розвитку цього образу сприяє більш глибокому розумінню соціальних, політичних та культурних процесів японського суспільства, а також взаємодії між різними видами культури.
  • Тип елементу:Документ,
    Правосвідомість в українській філософії: між індивідуальною свободою та національною ідеєю
    Сокіл, Таїсія
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    У кваліфікаційній роботі досліджується філософський зміст правосвідомості в українській філософії, аналізується її формування та розвиток у нерозривній взаємодії з категоріями індивідуальної свободи та національної ідеї. Метою роботи є виявлення особливостей формування правосвідомості в українській філософії, проведення аналізу її розвитку у взаємодії з індивідуальною свободою та національною ідеєю. Актуальність теми зумовлена багатовимірністю правосвідомості та її екзистенційним значенням у контексті сучасних політичних і культурних трансформацій українського суспільства. Об’єктом дослідження є представленість правосвідомості в українській філософії, предметом– взаємодія індивідуальної свободи та національної ідеї в правосвідомості. Методи: діалектичний, історико-філософський, герменевтичний, порівняльно-аналітичний методи та структурно-семантичний аналіз. Результати дослідження: визначено філософський зміст поняття правосвідомості як ціннісно-світоглядного феномену, що поєднує правові, етичні та ідентифікаційні виміри. Наукова новизна роботи полягає у систематизації уявлень про права та обов’язки в українській філософії та обґрунтуванні, що правосвідомість, формуючись на засадах природно-правового мислення, є ключовим чинником національного самовизначення та громадянської ідентичності. Загальні висновки: правосвідомість виступає не лише системою правових норм, а внутрішнім моральним імперативом, який визначає роль особистості у процесах національного самовизначення та становлення правової держави.
  • Тип елементу:Документ,
    Місто як текст: урбаністичні простори в культурологічному вимірі
    Скубій, Аделіна
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Об’єкт дослідження – це місто та урбаністичні простори, культурні наративи (тексти, символи і значення, що пов’язані з цими просторами), а також фізичні елементи міст (вулиці, площі, будівлі), які створюють і відображають культурні наративи та символи. Предметом дослідження є зміна культурних значень та переоцінка символіки урбаністичних просторів в сучасних умовах. Мета дослідження: визначити, як ключові урбаністичні простори представлені в українських літературі, мистецтві та медіа, і які наративи та значення вони формують у суспільстві, проаналізувати символічні одиниці впливу міських просторів на соціальні практики, як дизайн і організація міських просторів впливають на повсякденне життя, громадську взаємодію та культуру мешканців.
  • Тип елементу:Документ,
    Права людини під час війни у культурно-філософському контексті
    Рассоха, Юрій
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Мета роботи – філософсько-культурологічний аналіз прав людини в умовах війни, з’ясування історичних, нормативних, ціннісних та політико філософських засад їх формування, трансформації й застосування у воєнний період. Об'єкт дослідження – права людини як соціокультурний, нормативний та філософський феномен у різні історичні періоди. Предмет дослідження – особливості функціонування, обмеження та переосмислення прав людини в умовах війни у контексті культурних традицій, етичних систем та філософських підходів.
  • Тип елементу:Документ,
    Аналіз політичного режиму Алієвих в Азербайджані
    Попов, Антон Вадимович
    ;
    Popov, A. V.
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025)
    Роботу присвячено комплексному аналізу політичного режиму Алієвих в Азербайджані як прикладу персоналістського авторитарного режиму у пострадянському просторі. У дослідженні розглянуто передумови формування режиму, етапи його становлення, еволюцію та сучасний стан, а також чинники, що забезпечили його тривалу стабільність. Особливу увагу приділено взаємодії внутрішньополітичних та зовнішньополітичних механізмів легітимації влади, зокрема ролі нафтогазової дипломатії, кланово корупційної системи та інституціалізованого культу особистості. У роботі проаналізовано механізми формування суспільної лояльності до режиму, зокрема через використання міфотворчості, медіа та пропаганди, а також вплив військово-політичних успіхів, насамперед повернення контролю над Карабахом, на внутрішню легітимацію влади. Досліджено причини відносної «успішності» режиму Алієвих, що поєднує рентну економіку, персоналізовану модель управління та контроль над політичним і інформаційним простором, а також окреслено його потенційні вразливості в довгостроковій перспективі. Окрему увагу приділено можливості застосування окремих елементів азербайджанського досвіду в українському контексті, зокрема в частині стратегічної комунікації, управління постконфліктною пам’яттю та ризиків надмірної персоналізації політичної влади. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень у галузі авторитарних політичних систем, кавказознавства та порівняльної політики.