Навчально-науковий інститут міжнародної освіти
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2852
Переглянути
194 результатів
Результати пошуку
Документ Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики: навчально-методичні матеріали до теми з української мови (за професійним спрямуванням)(Riga : "Baltija Publishing", 2021-11-16) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРепрезентовано навчально-методичні матеріали та подано стислі методичні коментарі щодо їх реалізації під час вивчення теми «Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики» з української мови (за професійним спрямуванням) студентами спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» (кваліфікація: технік-технолог (логіст)). Запропоновано систему завдань на текстовій та діалогічній основі, спрямованих на актуалізацію вивченого раніше й закріплення нового матеріалу, що є доцільними для формування навичок і прийомів мислення (формулювання понять, порівняння, зіставлення, виділення головного, системати-зація, узагальнення, аргументація, доведення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, спростування, складання алгоритму, робота за аналогією, висування гіпотези, моделювання), а також риторичної компетентності майбутніх логістів транспортної галузі (знання, вміння). Акцентовано увагу на таких напрямах формування риторичних умінь студентів: 1)засвоєння теоретичних питань риторики; 2)опрацювання текстів наукового та офіційно-ділового стилю фахової тематики; 3)створення висловлювань (текстів), що відбивають професійну діяльність; 4)моделювання ситуацій, які занурюють студентів у проблемний контекст професійного спілкування, на діалогічній основі, що вимагає виявлення в них ділових якостей і вмінь. Зміст заняття та авторська система завдань сприяє успішному засвоєнню студентами фахової термінології. Зазначено, що навчальний матеріал, призначений для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), сприяє формуванню навичок професійної комунікації майбутнього логіста в організації перевезень вантажів, а також допоможе вдосконалити методичне забезпечення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.Документ The educational paradigm as a conceptual model of developing competencies during learning(LUMEN Publishing House, 2024-05-31) Tamozhska, Iryna; Rud, Olha; Medynskyi , Serhii; Polukhtovych , Tetiana; Kuzemko , Nataliia; Rudenko-Kraievska , NataliiaThe article discusses the paradigmatic nature of today’s education. A detailed analysis of the problem in question reveals that the competency-based paradigm takes the lead role in the paradigm complex. It is profoundly and extensively responsible for executing the socialrequirement of society and the state regarding teaching, upbringing and value-shaping of children in educational institutions. The goal of revising and updating secondary education is to enhance its quality and bring it in line with international standards. The entire structure of paradigms in secondary education is the primary source of its objective transformation, which highlights the relevance of this article. The research process shows that the overall cultural and professional competencies of educators are shaped when the competency-based paradigm is integrated with the knowledge-oriented, personal and cultural ones. During the learning process, these competencies assist in the formation of individuals, experts and citizens who can take effective action in the name of societal interests. Research methods include analysis, synthesis, as well as explanatory, scientific and descriptive methods. Importantly, this article is the outcome of looking into the conceptual model of producing a qualified individual through the educational process, which was grounded in scientific inquiries into the mentioned problem. Although all aspects have not been completely explored, the obtained results serve as a critical basis for forming fundamental ideas and meaningful lines of the study.Документ Діалог-розпитування щодо системи травлення: навчально-методичні матеріали до заняття з української мови за професійним спрямуванням(Рига : «Baltija Publishing», 2022-11-07) Таможська, Ірина ВолодимирівнаУ статті акцентовано на понятійному апараті дослідження («вправи», «система вправ», «система вправ із української мови»), на структурних компонентах вправ, що використовуються на заняттях із філологічних дисциплін. Зазначені основні дидактичні вимоги до системи вправ, етапи навчання діалогічного мовлення (презентація матеріалів, практика сформованих умінь і навичок, творча самостійна робота), визначені вміння діалогічного мовлення. Репрезентовано навчально-методичне забезпечення до заняття «Діалог-розпитування щодо системи травлення» з іноземної мови за професійним спрямуванням (української), що вивчають іноземні студенти спеціальності 222 «Медицина» (галузь знань: 22 «Охорона здоров’я»). У процесі формування активного вакабуляру іноземні студенти медики виконували вправи на ідентифікацію та диференціацію лексико-термінологічних одиниць (пояснювали лексичне значення медичного терміна, створювали «термінологічні хмари слів», термінологічний сінквей, доповнювали термінами фаховий контент, співвідносили медичні терміни та дефініції, встановлювали логіко-лексичні термінологічні зв’язки, писали орфоепічний термінологічний диктант, записували слова на одну з літер алфавіту відповідно до фахової тематичної групи), що сприяє свідомому їх використанню в мовній практиці – навчально-професійній сфері. Для вдосконалення й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання іноземні студенти-медики виконували такі вправи: 1) формулювали евентуальні варіанти запитань / відповіді відповідно до реплік-відповідей пацієнта / реплік-питань лікаря та відкриті та закриті запитання для діалогу-розпитування щодо медичного застосування лікарських засобів; 2) ставили запитання й конструювали відповіді на них; 3) відтворювали ситуативні висловлювання професійного спрямування на основі тез / опорних схем / алгоритмів; 4) моделювали ситуативні діалоги (мікродіалоги, діалоги-розпитування) та мікромонологи фахової тематики; 5) створювали пам’ятки для пацієнтів з аутоімунним гепатитом / диспенсією та алгоритм дій у разі нудоти / блювання / підозри на кишкову інфекцію; 6) трансформували лінгводидактичні матеріали в діалогічні єдності для моделювання професійно-комунікативних ситуацій за моделями (лікар ⟷ пацієнт, лікар ⟷ родичі пацієнта, лікар ⟷ колеги); 7) продукували тематично пов’язані інформаційні одиниці в мікромонолозі; 8) писали доповідь до наради «Домедична допомога постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичним працівникам». Зміст заняття та авторська система вправ (підсистема 1, підсистема 2) сприяє успішному засвоєнню фахової термінології, удосконаленню й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання, спонукає іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання до самостійного й логічного осмислення навчального матеріалу. Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.Документ Pragmatics and linguistic communication: the study of language use in real communicative situations, including linguistic politeness, convergence, and mutual understanding(Hradec Kralove : MAGNANIMITAS Assn., 2023) Tamozhska, Iryna; Podolianchuk, Olha; Ilchenko, Iryna; Luhova, Daria; Snikhovska, IrenaThis research paper focuses on the study of pragmatics and linguistic communication in real communicative situations, with a particular emphasis on law faculties. The paper explores how language is used in legal contexts, including the role of pragmatics in legal communication, the use of language in legal discourse, and the importance of effective communication skills for law students. The paper also examines the challenges and strategies for enhancing pragmatic competence in legal settings. Therefore, the aim of the paper is to study the peculiarities of communicative competence, linguistic politeness, and mutual understanding of law undergraduate students during their study at higher education institutions in Ukraine. Instruments of data collection used were analysis of scientific sources, questionnaires, interviews, and focused group discussion. Searching the problem provide the opportunities to determine the most using typical mistakes that law students make during professional communication, and describe the ways of overcoming them. The results of research made it possible to rate key components of communication skills of law students at higher education establishments that aimed at increasing the level of pragmatic competence of Ukrainian higher education law students.Документ Areas of academic staff training in Ukrainian domestic universities (1863–1900)(Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019) Tamozhska, IrynaThe experience of academic staff training in St. Volodymyr University, Kharkiv University and Novorosiisk University during 1863-1900 is summarized. The stages of the solution of the abovementioned problem within the specified chronological framework are singled out: I stage (1863–1883) – a stage of expanding the content and areas of academic staff training in the context of the current university reforms, II stage (1884–1900) – a stage of evolutionary development of theoretical and methodological foundations for academic staff training in domestic universities. The legislative environment, peculiarities and directions of academic staff training in Ukrainian universities after the adoption of the university Statute of 1863 are outlined. It is determined that the regulatory and legal framework that regulated academic staff training and certification in Ukrainian universities during the researched period included laws (university statutes, decrees) and by-laws (orders, decrees, circulars, instructions, rules).Документ Використання "хмар слів" під час мовної підготовки іноземних студентів-медиків(Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2023-01-11) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaРозкрито теоретико-практичний аспект використання «хмар слів» для розробки завдань із філологічних дисциплін із метою формування професійно-комунікативної компетентності (розвиток мовних і фахових компетенцій) іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання. Відзначено, що створені завдання за технологією «хмара слів» інтегрують роботу з лексичним матеріалом (лексеми, словосполуки, речення) та продукуванням (не)підготовлених висловлень фахової тематики; складанням діалогу за різними моделями (лікар – іпохондричний пацієнт, лікар – неуважний пацієнт, лікар – балакучий пацієнт, лікар – мовчазний пацієнт, лікар – вороже налаштований пацієнт), що сприяє реалізації тактик мовленнєвої поведінки для досягнення комунікативної мети, демонстрації володінням техніками встановлення професійних контактів. Вказано, що в процесі роботи з «хмарами слів» іноземні студенти встановлювали логічні та семантичні зв’язки між лексемами / словосполуками / реченнями. Представлено ситуації взаємодії, наближені до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців медичної галузі, що відтворюють можливість розгорнутого спілкування в стандартних ситуаціях, а також в умовах комунікації з елементами непередбачуваності, що супроводжувалися візуальною демонстрацією навчальної інформації за допомогою «хмар слів». Акцентовано на дидактичних можливостях «хмар слів» під час вивчення філологічних дисциплін, адже вони використовуються в різних варіаціях: 1) як лексичний мінімум для трансформування афоризмів / запитань / діалогічних єдностей / теми й змісту заняття; 2) як алгоритм для моделювання комунікативних ситуацій відповідно до професійної діяльності, для написання сінквейна; 3) як інструмент для створення асоціативних рядів (анатомічна термінологія, клінічна термінологія, захворювання, симптоми, ліки, медичні препарати, хворобливі стани тощо), інструкції, у якій встановлюються правила з медичної допомоги постраждалому (за опорними словами), термінологічних словників для вивчення та закріплення медичної лексики до навчальних тем; 4) як візуальний засіб, що сприяє пізнавальній активності студентів-медиків щодо оволодіння вміннями в перцептивних і продуктивних видах мовленнєвої діяльності в ситуаціях навчально-професійної комунікації, а також формуванню інтелектуально-креативних здібностей. Зроблено висновок, що робота з «хмарами слів», створеними викладачем / студентами, у поєднанні з комунікативними завданнями, сприяє накопиченню мовного та комунікативного досвіду, поповненню активного запасу слів, оволодінню фонетичними, лексичними та граматичними навичками.Документ Доцільність використання історико-педагогічного досвіду підготовки науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації в сучасних умовах(Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2021) Таможська Ірина ВолодимирівнаВ умовах розбудови системи вищої освіти не втрачає актуальності ідея випереджального розвитку, інноваційної характеристики професійної підготовки кадрів, формування в студентів прагнення й вміння вчитися упродовж життя. Відтак процес модернізації підготовки науково-педагогічних кадрів у сучасній Україні спирається на надбання передового досвіду вітчизняних університетів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що характеризується спадковістю прогресивних освітніх та дослідницьких традицій, поєднаною кращого світового досвіду. Аналіз архівних джерел, науково-методичної літератури з проблеми дослідження, систематизація значного масиву даних щодо розвитку вищої освіти на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. дає підстави стверджувати, що підготовка науково-педагогічних кадрів в означений період мала системний, організований та цілеспрямований характер. Ідеї та досвід підготовки наукової та педагогічної еліти реалізувалися в руслі реформаційних процесів: зміни освітньої парадигми, зростання мережі закладів вищої освіти; гуманізації, демократизації системи вищої освіти; інтернаціоналізації діяльності закладів вищої освіти, їх відкритості для міжнародного наукового товариства; нормативно-правового врегулювання статусу науково-педагогічних працівників, зростання їх якісного складу в університетах; організаційного забезпечення дворівневої системи післядипломної підготовки як інноваційних форм підвищення кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів для вищої школи; розроблення механізмів атестації науково-педагогічних працівників та створення їх кадрового резерву; підвищення якості освіти.Документ Сучасні світові тенденції педагогічної освіти(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024-02-22) Таможська, Ірина Володимирівна; Куліш, Сергій Миколайович; Tamozhska, Iryna Volodymyrivna; Kulish, Sergii MykolayovychУ статті висвітлено основні особливості й тенденції педагогічної освіти в європейських країнах та Сполучених Штатах Америки в контексті безперервної освіти, метою якої є забезпечення постійного саморозвитку, самоосвіти та самовдосконалення особистості впродовж життя. Виявлена тісна кореляція між педагогічними освітніми тенденціями й змінами в системі освіти країн. Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано такі тенденції педагогічної освіти: 1) переважний акцент на професійному розвитку, формуванні спеціальних професійних навичок; 2) запровадження в освітніх закладах експериментальних програм, спрямованих на розвиток у викладачів різних компетенцій (реляційних, дослідницьких, соціокультурних, лідерських), які ґрунтуються на активному навчанні, інтегруються в соціокультурний простір закладу освіти; 3) зосередженість державної політики на освіті, заснованій на дослідницькій діяльності; 4) використання й упровадження концепції професійного розвитку викладачів для дизайну програм / реалізації цього педагогічного феномена в освітній галузі; 5) налагодження ефективної співпраці між університетами та загальноосвітніми школами / дошкільними закладами; 6) запровадження ініціатив уряду для покращення статусу вчительської професії, збільшення програм педагогічної освіти. Визначено особливості програм професійного розвитку викладачів, як-от: 1) ґрунтуються на двох теоріях (змін / навчання); 2) ураховують такі педагогічні аспекти, як результативність навчання, управління конфліктними ситуаціями; 3) перенесення акценту педагогічної освіти з пріоритету отримати готові знання на їх активне здобуття / засвоєння, розкриття фундаментального пізнавального потенціалу. Звернено увагу на спільне / відмінне в європейській та українській системах освіти дорослих. Система педагогічної освіти знаходиться в процесі постійної трансформації, що вимагає теоретичної / методологічної / практичної адаптації, яка забезпечується відповідним інструментарієм. Основні тенденції розвитку педагогічної освіти реалізуються в процесі вдосконалення / організації професійної підготовки педагогічних кадрів.Документ Розширення змісту й напрямів підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.)(Кропивницький : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024-08-27) Таможська, Ірина Володимирівна; Tamozhska, Iryna VolodymyrivnaМета статті – визначити напрями підготовки науково-педагогічних кадрів для вищих освітніх закладів України в контексті чинних університетських реформ (1863‒1883 рр.). Методи дослідження: історико-компаративний, історико-логічний аналіз, індукція, дедукція. Основні результати. У статті визначені особливості й напрями підготовки науково-педагогічних кадрів в університетах України після прийняття Статуту 1863 року. Акцентовано увагу на нормативно-правовій базі, яка регламентувала підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів в Університеті Св. Володимира, Харківському та Новоросійському університетах, що мала характер законів (Університетський Статут 1863 р.) та підзаконних актів (розпоряджень, постанов, циркулярів, інструкцій, правил). З’ясовано, що дієвою формою підготовки науково-педагогічних кадрів та формування викладацького корпусу університетів став інститут професорських стипендіатів та інститут приват-доцентури. Стислі висновки. Визначено провідні тенденції вирішення проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих освітніх закладах: 1) розширення змісту й напрямів підготовки магістрів і приват-доцентів; 2) удосконалення форм і методів підготовки науково-педагогічних кадрів (науково-дослідна робота, пробні лекції, викладацька практика, підготовка дисертації, закордонні стажування); 3) підвищення ролі інституту професорських стипендіатів і вчених рад університетів для активізації підготовки науково-педагогічних кадрів. Практичне значення: результати дослідження можуть використовувати науковці, які цікавляться питаннями становлення й розвитку професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, для розробки спеціальних курсів / семінарів для здобувачів вищої освіти третього (науково-освітнього) рівня, під час читання навчальних курсів («Філософія освіти», «Педагогіка вищої школи», «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», «Організація наукової діяльності. Методологія та методи наукових досліджень»). Оригінальність: узагальнено досвід діяльності Харківського, Київського та Новоросійського університетів щодо теоретико-методичних засад організації підготовки науково-педагогічних кадрів у контексті чинних університетських реформ 1863‒1883 рр. Наукова новизна: цілісно досліджено питання, пов’язані з вирішенням проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів у вітчизняних університетах, ураховуючи суспільно-політичні, соціально-економічні та культурно-освітні детермінанти. Тип статті: описова.Документ Створення у процесі навчання ситуацій взаємодії, наближених до реальних умов професійної діяльності майбутніх фахівців технічної галузі(Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2019) Таможська, Ірина ВолодимирівнаЗазначено, що однією з умов формування вмінь ділового спілкування в майбутніх фахівців технічної галузі є представлені авторкою ситуації взаємодії (презентаційні, інтелектуально-прогностичні, перцептивно-емпатійні, мовленнєві, емоційно-регулятивні, креативні, рефлексійні та ситуації-тренінги), наближені до реальних умов професійної діяльності, які створено відповідно до структурних компонентів ділових умінь спілкування (аналітико-прогностичний, емпатійно-перцептивний, емоційно-регулятивний, презентаційно-комунікативний, лінгво-інформаційний, рефлексивно-коригувальний). Зроблено висновок про те, що презентаційні ситуації спонукали до розвитку ціннісного ставлення до професії, до ухвалення обґрунтованих рішень, заснованих на вільному етичному виборі та виявленні сенсу власних дій. Інтелектуально-прогностичні ситуації спрямовані на оволодіння вміннями критично аналізувати, систематизувати, класифікувати, узагальнювати інформацію, давати їй оцінку, за небагатьма ознаками передбачати розвиток комунікації, її наслідки, а також давали можливість переконатися у правильності власних дій, їхній значущості для інших та для себе, сприяли ухваленню грамотних рішень, визначенню перспектив власної діяльності. Перцептивно-емпатійні ситуації сприяли формуванню вмінь неупереджено й точно сприймати особистісні властивості та поведінку товаришів, за зовнішніми ознаками правильно розуміти їхній стан, мотиви й переживання. Креативні ситуації розкривали творчий потенціал студентів у вирішенні професійних проблем, оскільки в такий спосіб пропонувалося нове бачення проблеми, визначалися альтернативи її вирішення. Мовленнєві ситуації збагачували лексичний запас, підвищували культуру мовлення студенів вербальними засобами обміну інформацією. Емоційно-регулятивні ситуації передбачали оволодіння вміннями стримувати негативні емоції у спілкуванні, уміннями саморегуляції, уміннями запобігати конфліктам і врегульовувати їх. Рефлексійні ситуації актуалізували особистісні та групові мотиви поведінки в різних видах діяльності, вимагали аналізу ситуації, а також дозволяли визначити ті якості та вміння ділового спілкування студента, які потребували особливої уваги. Зазначено, що ситуації-тренінги допомагали студентам оволодівати різними діловими вміннями в конкретних ситуаціях спілкування. Наведено приклади зазначених ситуацій взаємодії.