Перегляд за Автор "Савченко, Антоніна Степанівна"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.
Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.
Клінічна оцінка ефективності радіонуклідної терапії 153Sm-оксабіфору в онкологічних хворих із кістковими метастазами
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Луховицька, Наталія Ігорівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Lukhovytska, N.I.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Astapieva, O.M.; Savchenko, A.S.; Pidchenko, N.S.; Bobrova, V.M.
Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами. Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокате тер в активностях з розрахунку 11,03–90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3–72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин тиграфії з 99mTc-пірфотехом. Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1–60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37–55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004). Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.
Радіонуклідна терапія метастатичного ураження кісткової системи в поєднанні з хірургічним лікуванням, хіміотерапією та із застосуванням бісфосфонатів
(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Hrushka, G. V.; Lukhovytska, N. I.; Tkachenko, G .I.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.; Pidchenko, N .S.; Bobrova, V. M.
Огляд присвячено паліативному лікуванню метастатичного ураження кісткової системи онкологічних пацієнтів з використанням радіонуклідної терапії (РНТ) у поєднанні з методами хірургічного і хіміотерапевтичного лікування, а також введенням бісфосфонатів (БФ). Стаття відображує всебічний підхід до цієї проблеми. Автори аналізують переваги і недоліки поєднання наведених методів терапії на підставі даних літератури. Показано, що використання хірургічного лікування, введення хіміопрепаратів і БФ може потенційно поліпшити ефект від наступної РНТ, проте необхідно враховувати можливість післяопераційних ускладнень і токсичну дію хіміопрепаратів. З огляду на викладене необхідно проводити індивідуальне планування поєднаної терапії залежно від стану внутрішніх органів і системи гемопоезу.
Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози
(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Vasiliev, L. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.; Savchenko, A.S.
Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу ма сивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження – методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань. Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматонев рологічних наслідків – анемія 15,8%, сіалоаденіт – 27,5%, гастрит – 2,5%, порушення серцевого ритму – 72,5%, полінейропатія – 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпо паратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендо кринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити під ходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.
Характеристика ускладнень радіонуклідної терапії самарієм оксабіфором у онкологічних хворих
(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Савченко, Антоніна Степанівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Луховицька, Наталія Ігорівна; Savchenko, A.S.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Lukhovytska, N.I.
На основі даних клініко-інструментального обстеження 30 онкологічних хворих з кістковими метастазами проведено облік та аналіз ускладнень радіонуклідної терапії (РНТ) самарієм оксабіфором (153Sm). Визначено, що РНТ 153Sm підвищує ефективність комплексного паліативного лікування хворих з кістковими метастазами, має хорошу переносимість і не супроводжується посиленням частоти променевих реакцій та ускладнень.