Наукові роботи. Філософський факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/578
Переглянути
Документ Drinov on Rus' and Byzantium as Enemies of Bulgaria in the Tenth Century(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Domanovska, M.Y.У статті досліджується сприйняття та оцінка М. С. Дриновим образів ворогів Болгарії у візантійсько-болгарсько-руському протистоянні. Особливу увагу звернено на ступінь впливу особистих суспільно-політичних поглядів науковця на тлумачення болгаро-візантійської війни 966 – 972 рр. та боротьби князя Святослава за панування на Балканах. Пропонується висновок про більш лояльне ставлення М. С. Дринова до Візантії як супротивника Болгарії, аніж до Русі. Візантійське панування, на думку вченого, могло б забезпечити подальший розвиток болгарського суспільства шляхом наслідування кращих досягнень візантійської цивілізації. Можливість опинитися під владою язичника Святослава відкинула б болгар назад у ще недавнє варварство, з якого їм вдалося вийти завдяки Імперії. В статье исследуется восприятие и оценка М. С. Дриновым образов врагов Болгарии в византийско-болгарско-русском противостоянии. Особенное внимание уделяется степени влияния личных общественно-политических взглядов ученого на трактовку болгаро-византийской войны 966 – 972 гг. и борьбы князя Святослава за господство на Балканах. Предлагается вывод о более лояльном отношении М. С. Дринова к Византии как к врагу Болгарии, чем к Руси. Византийское господство, по мнению ученого, могло бы обеспечить дальнейшее развитие болгарского общества путем наследования лучших достижений византийской цивилизации. Возможность оказаться под властью язычника Святослава откинула бы болгар назад в еще недавнее варварство, из которого им удалось выйти благодаря Империи. The article deals with M. S. Drinov’s perception and evaluation of the enemies of Bulgaria in the Russo-Byzantine-Bulgarian confrontation of the tenth century. Particular attention is paid to the impact of Drinovʼs personal socio-political views on his interpretation of the Byzantine-Bulgarian war of 966 – 972 and Prince Sviatoslav’s struggle for supremacy in the Balkans. The author concludes that Drinov treated Byzantium as the enemy of Bulgaria more loyally than Rus’. Byzantine rule, according to Drinov, was able to ensure further development of Bulgarian society via following the best achievements of Byzantine civilization. Submitting to pagan Svyatoslav would have thrown Bulgarians back into the recent barbarity, which they had managed to overcome with the help of Byzantium.