Наукові роботи. Філологічний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/598
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційний простір та засоби масової інформації: концептуальна модель(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2011) Ярох, А.І.В інформаційному просторі замикається коло взаємопов’язаних соціальних процесів: формування індивідуальних поведінкових моделей; суспільно бажаних, корисних, обов’язкових норм поведінки; контроль, управління, вплив на індивідуальні вчинки шляхом виховання, заохочення, примусу. Архіважливою частиною цього простору є ЗМІ як арена для спілкування суспільства і влади. Показані практичні аспекти його функціонування в українських реаліях, проблеми й шляхи їх розв’язання. В информационном пространстве замыкается круг взаимно связанных социальных процессов: формирование индивидуальных поведенческих моделей; социально значимых, полезных, обязательных правил поведения; контроль и управление индивидуальным поведением посредством воспитания, стимулирования, принуждения. Архиважной частью этого пространства являются СМИ как арена для общения власти и общества. Показаны практические аспекты их функционирования в украинских реалиях, существующие проблемы и пути их решения. From the position of a system methodology the article considers the conception of information space in the conjunction with significant characteristics of the social system. In the information space is closed circle of interaction of social processes: the formation of individual behavioral models; the formation of socially significant, useful, binding rules of conduct; supervision and management of individual behavior through education, stimulation, coercion, compulsion. An important part of this space is the mass media as a platform for communication between society and Government. It also deals with the practical aspects of its functioning in the Ukrainian realities, existing problems and solutions.Документ Якою мовою говорить журналістика?(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011) Михайлин, І.Л.Мова існує в часі, проходячи певні щаблі розвитку. Журналістика розглядається як тип мови, який заперечує мову як логос, мову як нарацію, мову як сказання. Предметом журналістики як мови є повсякденна сучасність. Мова журналістика - це інформаційне, описове, сповіщувальне, дискурсивне, повсякденне, універсальне, інноваційне мовлення.Документ Нарис історії українського журналістикознавства(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Михайлин, І.Л.Розглянуто чотири періоди в розвитку української науки про журналістику. У перший період (друга половина XIX - початок XX ст.) часописи вміщують матеріали самі про себе, з'являються статті в наукових журналах і збірниках, розділи в монографіях. Другий період (1920-1930-ті pp.) ознаменувався створенням перших інституцій для вивчення преси й підготовки журналістів (УНІК, УКІЖ), появою фахових часописів з журналістики, обговоренням важливих методологічних проблем (як визначити поняття української журналістики, де шукати її джерела). У третьому періоді (1950-1980-ті pp.) історики журналістики вивчають дві головні теми: журналістику початку XIX століття і партійну журналістику більшовиків перших пореволюційних років; теорія журналістики зосереджена на проблемах партійної публіцистики та її впливу на маси. Четвертий період настав із проголошенням незалежності Української держави й ознаменувався відкриттям НДЦ періодики в НЛНБ ім. В. Стефаника, вибуховим розширенням журналістської освіти, створенням нових кафедр журналістського профілю в університетах України, істотним урізноманітненням тематики досліджень. Рассмотрены четыре периода в развитии украинской науки о журналистике. В первый период (вторая половина XIX- начало XX вв.) газеты и журналы помещают материалы сами о себе, появляются статьи в научных журналах и сборниках, главы в монографиях. Второй период (1920-1930-е гг.) ознаменован созданием первых институций для изучения прессы и подготовки журналистов (УНИК, УКИЖ), появлением специальных периодических изданий о журналистике, обсуждением важных методологических проблем (как определить понятие украинской журналистики, где искать ее истоки). В третьем периоде (1950-1980-е гг.) историки журналистики изучают две главные темы: журналистику начала XIX в. и партийную журналистику большевиков первых послереволюционных лет; теория журналистики сосредоточена на проблемах партийной публицистики и ее влияния на массы. Четвертый период наступил с провозглашением независимости Украинского государства, ознаменован открытием НИЦ периодики в НЛНБ им. В. Стефаника, взрывным расширением журналистского образования, созданием новых кафедр журналистского профиля в университетах Украины, существенным разнообразием тематики исследований. Four periods in development of the Ukrainian journalism science are considered. During the first period (second half ХІХ – beginning ХХ centuries) newspapers and magazines place materials about themselves, articles in scientific magazines and collections, heads in monographies appear. The second period (1920–1930th) is marked by creation of the first institutions for press studying and preparation of journalists, occurrence of special periodicals about journalism, discussion of the important methodological problems (how to define concept of the Ukrainian journalism, where to search its sources). In the third period (1950–1980th) historians of journalism study two main themes: journalism of the beginning ХІХ century and party journalism of Bolsheviks of the first postrevolutionary years; the journalism theory is concentrated on problems of party publicism and its influence on readers. The fourth period has come with declaration of independence of the Ukrainian state, is marked by opening the Scientific research institute of the periodical press in Lviv National library, explosive expansion of journalistic formation, creation of new chairs of a journalistic profile at universities of Ukraine, an essential variety of research subjects.