Із історії харківської філологічної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3049
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Біобібліографічний словник учених Харківськог університету. Т. 3. Філологи. ХХ – початок ХХІ століття. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету: Філологи. Історики (дод. до т. 2. Історики)(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразина, 2019) Глибицька, С.Б.; Журавльова, О.С.; Марченко, С.Р.; Полякова, Ю.Ю.Видання стане в пригоді науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, студентам, усім, хто цікавиться історією філологічної науки в Україні, історією Харківського університету та науковою діяльністю окремих учених філологів.Документ Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття(Харків : Видавництво Харківського університету, 2019) Глибицька, С.Б.; Hlybytska, S.Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи XX - початку XXI століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини XX століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920-1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.1 Найбільше вчених було репресовано в 1933-1934, 1937-1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946-1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою. Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.Документ Александр Белецкий и харьковский театр для детей(Харьков, 2015) Полякова, Ю.Ю.Научная и творческая деятельность Александра Ивановича Белецкого (1884-1961), выдающегося русского и украинского литературоведа, стоявшего у истоков создания театра для детей, до 1939 г. тесно связана с Харьковом. Здесь он в 1907 г. окончил филологический факультет Харьковского университета, после чего работал преподавателем в харьковских частных гимназиях и реальном училище и одновременно учился в аспирантуре. В 1909-1912 гг. он жил в Петербурге, где готовился к сдаче магистерских экзаменов. С 1912 г. А. И. Белецкий – приват-доцент кафедры русского языка и литературы Харьковского университета. Параллельно молодой преподаватель читал лекции на Харьковских высших женских курсах, на Педагогических курсах при Харьковском учебном округе, в Харьковском народном университете.Документ Шевченкознавство у працях викладачів та вихованців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : бібліографічний покажчик(Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2014) б/аБібліографічний покажчик має на меті показати, як розвивалася наука про Шевченка в Харківському університеті від 40-х років ХІХ ст. до сучасності. Видання включає покажчик «Шевченкознавство в Харківському університеті» (1989), який доповнено відомостями про науковий доробок випускників університету та ті праці викладачів, які були створені за період, коли вони вже не працювали в Харківському університеті. Покажчик містить також бібліографічні описи шевченкознавчих студій випускників та викладачів університету за період 1989–2013 рр. Література розміщена у хронологічному порядку, в межах року порядок алфавітний. Видання має іменний покажчик.Документ 100 років від дня народження Федора Пилиповича Медведєва (1912–2012)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) б/аДокумент 75 років від дня народження Олександра Степановича Юрченка (1937–2003)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) б/аДокумент 75 років від дня народження Алли Олександрівни Свашенко (1937–2005)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) б/аДокумент 75 років від дня народження Леоніда Григоровича Авксентьєва (1937–1998)(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) б/аДокумент Ирина Ивановна Московкина – профессор Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина : биобиблиографический указатель(Х. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2011) б/аБиобиблиографический указатель отражает основные вехи творческого пути и научные труды профессора Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина Ирины Ивановны Московкиной. Издание может быть полезно преподавателям, аспирантам и студентам высших учебных заведений, а также учащимся старших классов школ, лицеев и гимназий с углубленным изучением гуманитарных дисциплин.Документ Георгий Иванович Шкляревский – профессор Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина : (к 90-летию со дня рождения) : биобиблиографический указатель(Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2011) б/аБиобиблиографический указатель содержит вступительную статью, основные даты жизни и деятельности, список трудов профессора кафедры истории русского языка филологического факультета Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина Г. И. Шкляревского. Издание предназначено филологам, всем, кто интересуется историей русского языка и становлением языкознания в Харьковском университете.