Наукові роботи студентів та аспірантів. Медичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1133
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Тиск влади на лікарів та науковців: приклад з біографії харківського професора С. В. Коршуна(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021) Пацация, Мерабі Мерабійович; Яцик, Єлизавета ОлександрівнаЯк відомо, трьома головними функціями медицини є збереження, відновлення та поліпшення здоров’я. Та деякі випадки з історії демонструють нам приклади використання цієї науки із протилежною метою, а саме для навмисного спричинення шкоди здоров’ю. Зазвичай до цієї функції лікарі звертаються не за власним бажанням, а в результаті тиску з боку владних структур. Історія зберігає чимало прикладів такого впливу влади на медицину, але в цьому дослідженні наша увага була сконцентрована на випадку з біографії вихованця Харківського університету, професора Степана Коршуна. Незвичність та слабке висвітлення згаданої сторони лікарської професії робить цю тему важливою та актуальною для дослідження. Біографія харківського мікробіолога Степана Коршуна демонструє яскравий приклад непідкорення, як реакцію на спробу використати його знання проти людства. Цей лікар та науковець всю свою кар’єру захищав та рятував стражденних, тому, коли йому запропонували працювати на шкоду людям, він віддав власне життя, щоб довести непохитність своєї волі та вірність гіппократівському принципу «не нашкодь».Документ Історичний розвиток концепції «самообмежена хвороба»(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Яцик, Єлизавета ОлександрівнаВ сучасній медицині все більше уваги приділяється вивченню концепції «самообмеженої хвороби» («СХ»), основи якої були закладені ще Гіппократом. В XX ст., з швидким розвитком нових методів боротьби з хворобами, а також в умовах підвищення «швидкості життя», лікарі все більше стали покладатися на швидкодіючі та ефективні ліки (особливо антибіотики), не дозволяючи собі розкоші очікування на самовиліковування організму. Втім, розвиток резистентності бактерій до антибіотиків призвів до того, що у 2016 р. на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН ця проблема була названа однією з найбільших загроз для здоров'я людства, що підштовхнуло як до пошуку нових методів, так і до звернення уваги на давно забутий гіппократівський підхід. Це зробило питання виникнення та розвитку концепції «СХ» актуальною темою для дослідження. Ставлення лікарів до концепції «СХ» в історії залежало від розвитку медицини: медичні успіхи призводили до її забуття, а кризи, навпаки, відроджували інтерес до неї. Сучасна зацікавленість «СХ» викликана новою терапевтичною кризою – бактеріальною резистентністю. Певні невдачі, пов’язані з неетичними експериментами в минулому, нашкодили вірі лікарів в цей підхід, але наше розуміння концепції Гіппократа значно удосконалилося, що робить цей підхід більш безпечним та перспективним, ніж це було раніше.