Історія бібліотек
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/61
Переглянути
134 результатів
Результати пошуку
Документ «Вновь пережила все былое…» «Вновь пережила все былое…» [Воспоминания В.К. Мазманьянц](Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2008) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Мазманьянц, Віра КарапетівнаВіра Карапетівна Мазманьянц майже півстоліття пропрацювала у Центральній науковій бібліотеці університету. Багато починань, які стали нормою життя бібліотеки, були введені за її безпосередньої участі. Її вустами з нами каже жива історія.Документ В гостях у Кирилла и Мефодия : [о выставке «Сокровища славянской культуры», подгот. ЦНБ и Музеем археологии и этнографии Слобод. Украины при ХНУ им. В. Н. Каразина](Харьков, 2002) Мелихов, Виктор ГригорьевичМеліхов Віктор Григорович – з 1961 по 2018 рр. - викладач, старший викладач підготовчого факультету для іноземних студентів Харківського університету (нині – Інституту міжнародної освіти при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна); краєзнавець, журналіст.Документ Свет вы мой, книги... : [о библиотеке Стефана Яворского в фондах ЦНБ](1984-08-28) Мазманьянц, Вера КарапетовнаДокумент До історії української бібліографії у світлі національного й духовного відродження України(Київ, 1993) Грамма, В.М.Документ Теоретичні й методологічні проблеми створення біобібліографічного словника природознавців і аграріїв(Київ, 1993) Грамма, В.М.; Швалб, М.Г.Документ Основные направления научной деятельности С. И. Медведева: (Библиографический анализ научного наследия ученого)(Харьков, 1990) Грамма, В.Н.; Швалб, М.Г.Документ Жил рядом… [Михаил Григорьевич Швалб](Харьков, 1995) Коллектив ЦНБ ХГУДокумент История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.)(Харьков: Издательство ХГУ, 1992) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Зайцев, Борис Петрович; Куделко, Сергей МихайловичДокумент Бібліотека С. Яворського у книжкових фондах Харківського університету(Київ, 1986) Луцька, Ф.Й.; Мазманьянц, Віра КарапетівнаМазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).Документ Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета(Москва, 1981) Мазманьянц, Вера КарапетовнаМазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).