<B>Д 64.051.06 (Філософські науки)</B>

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/10741

09.00.03 — соціальна філософія та філософія історії;

09.00.04 — філософська антропологія, філософія культури;

09.00.05 — історія філософії

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.доля

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Філософсько-антропологічний вимір творчої спадщини М. Метерлінка
    (2021) Чернігова, Тетяна Леонідівна
    Обґрунтовано головну роль у художницькій парадигмі М. Метерлінка містичного елементу, де реалізовувалася притаманна йому імпліцитна релігійність, яку він сам не визнавав, вважаючи себе скептиком і атеїстом. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз засад творчості Метерлінка, в еволюції яких провідною тенденцією було посилення значущості оптимістично-моральної компоненти. В образно-символічній системі Метерлінка домінує діалектика естетичної категорії трагічного і рельєфно розгортається категорія прекрасного. Трагічне є своєрідним контрапунктом, який задається темою смерті та пов'язаний із містичним – невимовним, ірраціональним, пануючим над людиною. У Метерлінка наявні християнські смисли: у героях його драм угадуються риси відомих персонажів Святого Письма, а у сюжетах символічно репрезентовані біблійні алегорії. Уперше філософсько-антропологічну парадигму Метерлінка проаналізовано у контексті православної традиції ісихазму. Показано, що у цілому в еволюції Метерлінка, драматурга і філософа, явно проступає логіка його життєвої філософії: він йде від визначення внутрішнього трагізму і містичної основи буття до етичних висновків, до проповіді містичної моралі, коли трагізм долі долається вкладеною в людину мудрістю, що нескінченно вдосконалюється.
  • Ескіз
    Документ
    Філософсько-антропологічний вимір творчої спадщини М. Метерлінка
    (2021) Чернігова, Тетяна Леонідівна