Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Тиреотоксикоз. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування. Частина ІІ(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Підченко, Наталія Сергіївна; Васильєв, Леонід Яковлевич; Грушка, Ганна Василівна; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Pidchenko, N. S.; Vasylyev, L. Ya.; Grushka, G. V.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.Актуальність. Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних проявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань і прихильності пацієнта. Мета роботи – висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій з діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України». Матеріали та методи дослідження. Пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які увійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу. Результати та їх обговорення. У публікації відображені сучасні ре комендації щодо діагностики, ведення та лікування хворих на різні форми тиреотоксикозу. Детально розглянута лікувальна тактика щодо таких пацієнтів залежно від етіології захворювання. Обґрунтовані терапевтичні підходи щодо лікування хвороби Грейвса, аутоімунної офтальмопатії, тиреотоксичного кризу вагітних, особливості лікування пацієнтів із субклінічним гіпертиреозом, а також йодоіндукованим тиреотоксикозом. Висновки. Лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідний фон пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу дасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз.Документ Радіонуклідна терапія метастатичного ураження кісткової системи в поєднанні з хірургічним лікуванням, хіміотерапією та із застосуванням бісфосфонатів(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Hrushka, G. V.; Lukhovytska, N. I.; Tkachenko, G .I.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.; Pidchenko, N .S.; Bobrova, V. M.Огляд присвячено паліативному лікуванню метастатичного ураження кісткової системи онкологічних пацієнтів з використанням радіонуклідної терапії (РНТ) у поєднанні з методами хірургічного і хіміотерапевтичного лікування, а також введенням бісфосфонатів (БФ). Стаття відображує всебічний підхід до цієї проблеми. Автори аналізують переваги і недоліки поєднання наведених методів терапії на підставі даних літератури. Показано, що використання хірургічного лікування, введення хіміопрепаратів і БФ може потенційно поліпшити ефект від наступної РНТ, проте необхідно враховувати можливість післяопераційних ускладнень і токсичну дію хіміопрепаратів. З огляду на викладене необхідно проводити індивідуальне планування поєднаної терапії залежно від стану внутрішніх органів і системи гемопоезу.Документ Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.Документ Клінічна оцінка ефективності радіонуклідної терапії 153Sm-оксабіфору в онкологічних хворих із кістковими метастазами(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Луховицька, Наталія Ігорівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Lukhovytska, N.I.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Astapieva, O.M.; Savchenko, A.S.; Pidchenko, N.S.; Bobrova, V.M.Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами. Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокате тер в активностях з розрахунку 11,03–90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3–72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин тиграфії з 99mTc-пірфотехом. Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1–60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37–55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004). Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.