Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Тиреотоксикоз. Клінічні рекомендації з діагностики та лікування. Частина ІІ(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», 2020) Підченко, Наталія Сергіївна; Васильєв, Леонід Яковлевич; Грушка, Ганна Василівна; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Pidchenko, N. S.; Vasylyev, L. Ya.; Grushka, G. V.; Astapieva, O. M.; Savchenko, A. S.Актуальність. Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних проявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань і прихильності пацієнта. Мета роботи – висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій з діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України». Матеріали та методи дослідження. Пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які увійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу. Результати та їх обговорення. У публікації відображені сучасні ре комендації щодо діагностики, ведення та лікування хворих на різні форми тиреотоксикозу. Детально розглянута лікувальна тактика щодо таких пацієнтів залежно від етіології захворювання. Обґрунтовані терапевтичні підходи щодо лікування хвороби Грейвса, аутоімунної офтальмопатії, тиреотоксичного кризу вагітних, особливості лікування пацієнтів із субклінічним гіпертиреозом, а також йодоіндукованим тиреотоксикозом. Висновки. Лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідний фон пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу дасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз.Документ Віддалені наслідки радіонуклідного лікування раку щитоподібної залози (перше інформаційне повідомлення)(Харків : ТОВ «Золоті сторінки», 2018) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Vasyliev, l. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.Мета роботи. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних паперових історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg. Матеріали і методи. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано й внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів – 86 жінок та 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали 43 пацієнти, у тому числі: метастази – 22 особи (51%); другі раки – 8 осіб (19%); рецидиви – 13 осіб (30%). Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. Із урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних ускладнень становила 218 випадків. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows. Результати. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ та більш тривалим терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підґрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ та його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того ж, пацієнти без онкологічних проявів мали удвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період й знижену дозу гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками – низьку тривалість гормонотерапії та перебування у ста ні пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу, зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС та ГХ) у 2,9 та 1,85 разу відповідно. Висновки. Проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg дозволило виявити зв’язок між появою віддалених онкологічних проявів лікування раку щитоподібної залози та характеристиками радіо нуклідного лікування, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю лактації у фертильний період та деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.Документ Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Vasiliev, L. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.; Savchenko, A.S.Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу ма сивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження – методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань. Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматонев рологічних наслідків – анемія 15,8%, сіалоаденіт – 27,5%, гастрит – 2,5%, порушення серцевого ритму – 72,5%, полінейропатія – 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпо паратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендо кринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити під ходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.Документ Багаторічний досвід лікування раку щитоподібної залози в ДУ «інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва НАМН України»(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2015) Ткаченко, Григорій Іванович; Васильєв, Леонід Яковлевич; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Грушка, Ганна Василівна; Луховицька, Наталія Ігорівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Ріяко, В.М.; Tkachenko, G.I.; Vasiliev , L.Ya.; Astapieva, O.M.; Hrushka, G.V.; Lukhovytska, N.I.; Savchenko, A.S.; Riyako , V.M.Метою роботи було узагальнення багаторічного досвіду лікування диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) 131І у провідному відділенні ядерної медицини, яке визнано в Україні родоначальником боротьби з цим поширеним онкозахворюванням. Проведено аналіз ефективності лікування таких хворих за період 2010–2014 років. Доведено, що ДРЩЗ відрізняється сприятливим перебігом і в прогностичному відношенні є найбільш обнадійливим проти іншими онкологічними захворюваннями.