Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Этиология, патогенез и профилактика образования внутрибрюшных спаек(Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2012) Хворостов, Е.Д.; Томин, М.С.; Захарченко, Ю.Б.В методических рекомендациях изложены современные взгляды на распространенность, этиологию и патогенез внутрибрюшных спаек. Подробно рассмотрены вопросы классификации и терминологии спаечного процесса, указаны примеры формирования клинического диагноза. Описаны барьерные и вспомогательные методы, а также препараты, используемые для внутрибрюшного ведения с целью профилактики спайкообразования. Представлены вопросы для самоконтроля, позволяющие закрепить изученный материал. Методические рекомендации предназначены для студентов 4,5,6 курсов, интернов и врачей-хирургов.Документ Лікування післяопераційних гриж зі застосуванням автодермального клаптя(Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, 2009) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Частота розвитку післяопераційних вентральних гриж, при спостереженні в терміни до 5 років, досягає 20%. Для лікування післяопераційних вентральних гриж застосовують аллопластичні методи, які у декілька разів знижують частоту рецидивів в порівнянні з аутопластикою. Використання сітчастих експлантатів пов'язане із специфічними ускладненнями – перфорацією порожнистих органів, формування нориць, міграцією і ін. Автодермальний клапоть позбавлений подібних недоліків. У роботі проведений ретроспективний аналіз 178 герніопластик виконаних з автодермопластикой. Показано, що даний метод має низьку частоту ранових ускладнень і рецидивів (11,8% і 3,9% відповідно). Використання автодермального клаптя є ефективним методом лікування післяопераційних вентральних гриж, простій у використанні і не вимагає значних економічних витрат.Документ Экспериментально-клиническое обоснование применения ультразвуковой диссекции и коагуляции в абдоминальной хирургии(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2009) Хворостов, Е.Д.; Цивенко, А.И.; Томин, М.С.; Душик, Л.Н.В работе проанализированы результаты экспериментального и клинического применения ультразвукового скальпеля (УЗС) при выполнении операций на органах желудочно-кишечного тракта. В эксперименте кроли породы Шиншилла разделены на две основные группы. В I группе гастро-, энтеро- и колотомия, а так же коагуляция сосудов выполнялась МЭС, во II группе в качестве интраоперационного диссектора и коагулятора использовался УЗС с рабочей насадкой в виде ножниц. В клинической части исследования анализу подверглось 6415 пациентов с хирургическими заболеваниями органов брюшной полости, которые были оперированы с использованием как традиционной электрохирургии, так и УЗС. Изучены морфологические изменения, происходящие под действием физических видов энергии. Установлено, что ультразвуковая диссекция не оказывает грубого повреждающего воздействия на стенку желудочно-кишечного тракта. На основании полученных данных ультразвуковой скальпель рекомендован для использования на всех этапах операций, что позволяет сократить количество интра- и послеоперационных осложнений, уменьшить сроки госпитализации.Документ Ультразвуковая кавитация ран(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2009) Хворостов, Е.Д.; Морозов, С.А.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Проведена сравнительная оценка результатов лечения 920 больных с гнойно-некротическими процессами мягких тканей. Больные были разделены на две группы. В основной группе (660 больных) выполнялась активная хирургическая обработка гнойных ран, с применением антисептиков, мазей на гидрофильной основе и ультразвуковой кавитацией ран. Контрольную группу составили 260 больных, в которой лечебная программа не включала ультразвуковую кавитацию. Установлено, что в основной группе больных имело место значительное снижение микробной обсемененности ран и смена фаз течения раневого процесса более короткие сроки, сокращение койко-дня. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о высокой эффективности включения в лечебную программу ультразвуковой кавитации ран.Документ Лапароскопическая холецистэктомия при остром калькулезном холецистите, осложненном холедохолитиазом(Российский научный центр хирургии им. акад. Б.В. Петровского, 2009) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.Документ Клинико-экспериментальное применение ультразвукового скальпеля выполнении операций на желудке(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2007) Хворостов, Е.Д.; Томин, М.С.В экспериментальных и клинических исследованиях было показано, что при использовании ультразвукового скальпеля происходит бескровное рассечение тканей желудка, обеспечивается биологическая сварка тканей, формируется незначительная зона деструкции. Применение ультразвукового скальпеля позволило уменьшить число несостоятельности швов анастомоза и улучшить реабилитационные показатели.Документ Анаэробная неклостридиальная инфекция мягких тканей у больных сахарным диабетом(Харьковский национальный медицинский университет, 2011) Хворостов, Е.Д.; Морозов, С.А.; Цивенко, А.И.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.тезисыДокумент Применение ультразвукового скальпеля при хирургических заболеваниях желудка(Всеукраїнська громадська організація „Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України”; ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»; Полтавське відділення Міжнародного фонду допомоги хворим з наслідками травм та захворювань, 2007) Хворостов, Е.Д.; Томин, М.С.; Цивенко, А.И.В исследовании показано, что при использовании ультразвукового скальпеля происходит бескровное рассечение тканей желудка, обеспечивается биологическая сварка тканей, формируется незначительная зона коагуляционного нкроза. Ультразвуковое воздействие позволило уменьшить число несостоятельности швов анастомоза и улучшить реабилитационные показатели.Документ Опыт применения ультразвуковой диссекции и коагуляции в абдоминальной хирургии(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2005) Хворостов, Е.Д.; Цивенко, А.И.; Томин, М.С.Представлен двухлетний опыт применения аппаратных методов рассечения тканей и коагуляции – электрокоагуляторы (ЭХВЧ-200 – Эндомедиум, Россия; Karl Storz-endoscope, Германия) и ультразвуковой скальпель Ultraсision (Ethicon, США). Проанализировано клиническое применение метода у 515 больных, оперированных как лапароскопически, так и открытым доступом по поводу целого ряда заболеваний органов брюшной полости. На основании полученных данных выявлены особенности воздействия на биологические ткани различных видов энергии и их влияние на течение репаративных процессов. Полученные материалы позволили определить преимущества ультразвуковой диссекции и коагуляции над электрохирургическими инструментами.Документ Комплексна діагностика гострого гнійного перитоніту у хворих з атиповою клінічною картиною(Ужгородський національний університет, 2011) Хворостов, Е.Д.; Захарченко, Ю.Б.; Томин, М.С.; Морозов, С.А.У роботі представлено результати використання комплексного підходу до діагностики та вибору тактики лікування у хворих з гострим гнійним перитонітом, у яких були труднощі в постановці діагнозу через відсутність типової для даного захворювання клінічної симптоматики. Проаналізовано результати лікування 21 пацієнта з гострим гнійним перитонітом, чоловіків було 9 (42,8%), жінок 12 (57,2%). Середній вік хворих склав 62±6,4 року. Причиною перитоніту були: гострий деструктивний апендицит – 6 (28,6%), перфоративна виразка цибулини дванадцятипалої кишки – 5 (23,8%) та шлунка – 3 (14,3%), перфорація сигмоподібної кишки рибною кісткою – 2 (9, 5%), перфорація дивертикулу ободової кишки – 2 (9,5%), неспроможність кукси міхурової протоки – 2 (9,5%), неспроможність кукси хробаковидного виросту – 1 (4,8%). Причинами розвитку (при поєднанні декількох нозологій у 15 (71,4%) випадках), атипової клінічної картини гострого перитоніту були: ожиріння – 11 (52,4%), цукровий діабет – 7 (33,3%) похилий вік – 7 ( 33,3%), важка супутня патологія серцево-судинної і дихальної системи – 5 (23,8%), атипове розташування перфоративного отвору – 6 (28,6%), атипове розташування хробаковидного виросту – 4 (19,0%), хронічний пієлонефрит – 2 (9,5%). Діагностична програма включала виконання в невідкладному порядку комплексу діагностичних лабораторних (визначення порушень гомеостазу організму хворого) та інструментально-апаратних досліджень (ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп'ютерну томографію). Це дозволило в короткі терміни – протягом 2 годин встановити діагноз гострого гнійного перитоніту, виключити етап тривалого клініко-діагностичного динамічного спостереження за хворим і виконати оперативне втручання у невідкладному порядку, в тому числі і лапароскопічним доступом в 6 (28,6%) випадках. Середній ліжко-день склав 16±3,2 діб. Ускладнення представлені сіромою післяопераційної рани у 2 (9,5%) пацієнтів, нагноєнням рани – у 1 (4,8%) пацієнтів. Летальних випадків не спостерігалося.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »