Медичний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Фільтри

20161

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-3218-8541Ключові слова: search.filters.subject.153Sm-oxabifor

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Клінічна оцінка ефективності радіонуклідної терапії 153Sm-оксабіфору в онкологічних хворих із кістковими метастазами
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2016) Луховицька, Наталія Ігорівна; Грушка, Ганна Василівна; Ткаченко, Григорій Іванович; Астап’єва, Ольга Миколаївна; Савченко, Антоніна Степанівна; Підченко, Наталія Сергіївна; Боброва, Владислава Максимівна; Lukhovytska, N.I.; Hrushka, G.V.; Tkachenko, G.I.; Astapieva, O.M.; Savchenko, A.S.; Pidchenko, N.S.; Bobrova, V.M.
    Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами. Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокате тер в активностях з розрахунку 11,03–90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3–72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин тиграфії з 99mTc-пірфотехом. Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1–60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37–55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004). Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.