Філософський факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/51
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Историческая эпистемология, практика познания(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Модерн, который смеется(Xарьков : Харьковский національній университет имени В.Н. Каразина, 2010) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович«Стан постмодерну», будучи понад чверть століття чи не найбільш обговорюваною темою, досі залишається теоретично нестабільним об'єктом – частково певною частинкою. Проте, чи не єдиною визначеністю цього стану можна вважати те, що він викликає сміх, відзначаючи тим самим переведення в площину безпосереднього інтересу теми, історично відтіснені на узбіччя філософського дискурсу.Документ (Не)можливість віддержавлення філософії(2019) Шильман, Михайло Євгенович; Перепелиця, Олег МиколайовичДокумент Страсти по архитектуре в эпоху истребления пространств(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Продолжение библиотеки: закат тюрьмы(2014) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичОстаточна дискредитація дисциплінарних суспільств ставить Бібліотеку перед непростим завданням соціальної реабілітації або, точніше, «реінституціоналізації». Стара модель бібліотеки, що зберігає принцип ув'язнення, підлягає модифікації за допомогою нових форм кооперації з сучасним життям. Бібліотека повинна піклуватися не лише про книги та читачів, а й узяти на себе частину турбот про городян.Документ Цезура современности (мидраш к "Речи о достоинстве человека")(Харків : Майдан, 2019) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичБудь-яка версія «людини» на тлі сучасного світу, де домінують технології, нагадує гуманістичний домініон, чия незалежність не мислиться у відриві від (ступеня) прихильності до цього світу, а сам він – як підлягає і плоть від плоті «питання про техніку». У його напрямі відсилає і (що не потребує додаткового уявлення) дилема/парадокс/проблема «пост-людини», яка в достатку сповнила маркерами пост-і транс-успадковане поняття «гуманізму».Документ Знаки препинания (в) культуре(Санкт-Петербург : Ленинградский государственный университет имени А.С. Пушкина, 2006) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичДокумент Душа, Я и апперцепция(Москва : МАКС Пресс, 2004) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович"Хайдеггер зазначає: «...для будь-якого фактичного суб'єкта Я означає одне й те саме». Якщо Я мислиться одиничним, що зберігається в потоці перцепцій, що задає єдність усіляких станів і перебуває - сама по собі - поза часом, то таке Я не тільки незмінно і єдино, але відсилає якимось чином до лихоліття, до безсмертя. Поняття Я вже включає уявлення про синтез; єдність Я, єдність апперцепції можливі лише завдяки первісно-синтетичній природі. Слід визначити те, чому, можливо, властива така природа. Кант іноді ототожнює первісну єдність апперцепції та розум; це додаткова підказка".Документ «Идея прошлого» в философии Канта(2005) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло ЄвгеновичСпроби пропозиції некантіанських проектів епістемології (вжиті передусім представниками філософії мови чи прихильниками прагматизму) призводять до необхідності знову вирішувати питання «минулого». Ми ж спробуємо позначити один із можливих шляхів вирішення проблеми відносин з історичним минулим у межах кантівської системи.Документ Прогулки с «Цицероном», или Traumkritik(Российский государственный гуманитарный университет, 2008) Перепелица, Олег Николаевич; Шильман, Михаил Евгеньевич; Перепелиця, Олег Миколайович; Шильман, Михайло ЄвгеновичВерсія, згідно з якою «Цицерон» служить для Канта не тільки пасткою думок, а й знаковою фігурою, що має символічний, практичний і теоретичний підтекст.