Філософський факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/51

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 576
  • Ескіз
    Документ
    Идеальное и математика
    (К.: НТТУ «КПИ», 2010) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    Висловлюється думка, що математику можна розглядати як семіотичну систему, предметом якої є сфера ідеального. Обмежена лише гільбертівською вимогою несуперечності, математика виявляє зразок свободи людського духу.
  • Ескіз
    Документ
    Люблю Украйну я, но… (об одном афоризме Любомира Гузара)
    (Докучаева Наталья Александровна, 2013) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    У статті здійснюється семіотичний, структурний, логічний, філософський аналіз сентенції видатного церковного та громадського діяча. Судження, що обговорюється, вписується в синкретичний націодіскурс, в якому хитро переплітаються політичне, культурне, релігійне.
  • Ескіз
    Документ
    По лотмановскому пути?
    (Москва : Знание-сила, 2012) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир Миколайович
    Статтю присвячено 90-річчю Юрія Михайловича Лотмана (1922-1993). Стверджується, що хода структурно-семіотичного шляху не схожа на марш переможців. Висловлюється сумнів щодо істинності трактування Лотманом мистецтва як мови. Зазначається, що захоплення особистістю голови ТМСШ не супроводжується скрупульозним аналізом його праць. Питання ступеня науковості пошуків Лотмана можна вважати відкритим. Типова ситуація, коли аргументи "contra" Лотман аналітичні, міркування ж "pro" емоційні.
  • Ескіз
    Документ
    Модерн, который смеется
    (Xарьков : Харьковский національній университет имени В.Н. Каразина, 2010) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович
    «Стан постмодерну», будучи понад чверть століття чи не найбільш обговорюваною темою, досі залишається теоретично нестабільним об'єктом – частково певною частинкою. Проте, чи не єдиною визначеністю цього стану можна вважати те, що він викликає сміх, відзначаючи тим самим переведення в площину безпосереднього інтересу теми, історично відтіснені на узбіччя філософського дискурсу.
  • Ескіз
    Документ
    (Не)можливість віддержавлення філософії
    (2019) Шильман, Михайло Євгенович; Перепелиця, Олег Миколайович
  • Ескіз
    Документ
    Страсти по архитектуре в эпоху истребления пространств
    (Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович
  • Ескіз
    Документ
    Продолжение библиотеки: закат тюрьмы
    (2014) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович
    Остаточна дискредитація дисциплінарних суспільств ставить Бібліотеку перед непростим завданням соціальної реабілітації або, точніше, «реінституціоналізації». Стара модель бібліотеки, що зберігає принцип ув'язнення, підлягає модифікації за допомогою нових форм кооперації з сучасним життям. Бібліотека повинна піклуватися не лише про книги та читачів, а й узяти на себе частину турбот про городян.
  • Ескіз
    Документ
    Цезура современности (мидраш к "Речи о достоинстве человека")
    (Харків : Майдан, 2019) Шильман, Михаил Евгеньевич; Шильман, Михайло Євгенович
    Будь-яка версія «людини» на тлі сучасного світу, де домінують технології, нагадує гуманістичний домініон, чия незалежність не мислиться у відриві від (ступеня) прихильності до цього світу, а сам він – як підлягає і плоть від плоті «питання про техніку». У його напрямі відсилає і (що не потребує додаткового уявлення) дилема/парадокс/проблема «пост-людини», яка в достатку сповнила маркерами пост-і транс-успадковане поняття «гуманізму».
  • Ескіз
    Документ
    Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Южный Край» (1880–1919 рр.) : збірник матеріалів
    (Харків : Майдан, 2019) Домановський, Андрій Миколайович; Домановська, Марина Євгенівна
    Збірка містить матеріали про слободу Липці (нині село Харківського р-ну Харківської обл.) та Липецьку волость Харківського повіту (уїзду) Харківської губернії на шпальтах газети «Южный Край», що видавалась у Харкові впродовж 1880–1919 рр. У збірці наведено бібліографічний покажчик публікацій з короткими анотаціями, здійснено передрук кількох десятків найцікавіших публікацій, а також укладено тематичний, географічний та іменний індекси до оприлюднених матеріалів. Видання може бути корисним науковцям (історикам та краєзнавцям), а також усім, хто цікавиться історією Слобідської України, Харківщини та, зокрема, с. Липці.