Філософський факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/51
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ По лотмановскому пути?(Москва : Знание-сила, 2012) Калюжный, Владимир Николаевич; Калюжний, Володимир МиколайовичСтаттю присвячено 90-річчю Юрія Михайловича Лотмана (1922-1993). Стверджується, що хода структурно-семіотичного шляху не схожа на марш переможців. Висловлюється сумнів щодо істинності трактування Лотманом мистецтва як мови. Зазначається, що захоплення особистістю голови ТМСШ не супроводжується скрупульозним аналізом його праць. Питання ступеня науковості пошуків Лотмана можна вважати відкритим. Типова ситуація, коли аргументи "contra" Лотман аналітичні, міркування ж "pro" емоційні.Документ Виставкова діяльність Харківського художнього музею у 1991–2001 рр.: традиції та новації(2016) Дяченко, Н.В.У статті на прикладі роботи Харківського художнього музею розглянуто зміни, які відбулися в національній культурі після проголошення Незалежності. З’ясовано, що трансформація політичної, а значить, і ідеологічної системи відкрила для представників культурної сфери принципово нові перспективи й можливості. Зроблено висновок про чималий внесок музею в культурне життя Харкова протягом зазначеного періоду, оскільки роботу цього закладу спрямовували на демонстрування виставок, що відповідають суспільним процесам. В статье на примере работы Харьковского художественного музея рассмотрены изменения, которые произошли в национальной культуре после провозглашения Независимости. Определено, что трансформация политической, а, следовательно, и идеологической системы открыла представителям культурной сферы принципиально новые перспективы и возможности. Автором сделан вывод о большом вкладе музея в культурную жизнь Харькова на протяжении этого периода, так как его работа была направлена на демонстрацию выставок, которые соответствуют общественным процессам. The article investigates the changes of national culture in the period after independence declaration on the example of Kharkiv Art Museum. Representatives of the cultural sphere obtained principally new prospects and possibilities due to the transformation of politic and ideological system. The author draws a conclusion that the museum made the extensive contribution in the cultural life of Kharkiv in this period because in its activity the Kharkiv Art Museum focused on exhibitions representing social processes.Документ Державна культурна політика в Україні та її вплив на регіональний розвиток: огляд підходів і методів(Дяченко Н. В. Державна культурна політика в Україні та її вплив на регіональний розвиток: огляд підходів і методів // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2015. – Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. – Вип. 20. – С. 88–91., 2015) Дяченко, Н.В.У статті розглянуто моделі культурної політики («британська», «французька» та «американська»), які лягли в основу взаємодії суспільства і культури у багатьох розвинених країнах світу. Питання культурної політики для України є важливим, оскільки на новому історичному етапі постала проблема пристосування культурної галузі до ринкових умов. Автором зроблено висновки про те, що в нашій країні управління сферою культури залишилося занадто централізованим, і змінити ситуацію може вдосконалення механізмів її фінансування. Сформульовано оптимальний варіант державної стратегії, що поєднуватиме позитивні сторони вищезгаданих моделей. В статье рассмотрены модели культурной политики («британская», «французская» и «американская»), которые легли в основу взаимоотношений общества и культуры во многих развитых странах мира. Вопрос культурной политики для Украины является важным, так как на новом историческом этапе возникла проблема адаптации культурной отрасли к рыночным условиям. Автором сделаны выводы о том, что система управления сферой культуры в нашей стране осталась централизированной, и изменить ситуацию может усовершенствование механизмов ее финансирования. Сформулирован оптимальный вариант государственной стратегии, в котором объединены сильные стороны вышеупомянутых моделей. The cultural policy models (British, French and American) were considered in the article. As a basis of the relationship between the state and culture in many countries of the world, they аre used. The question of cultural policy is very important for Ukraine because the problem of the cultural sphere adaptation to market conditions arose at the new historic stage. The author drew a conclusion that the system of management in the cultural sphere is not centralized, and the situation could be changed only in the condition of the financing mechanism improvement. The researcher formulated an optimal variant of the state strategy, where the strong aspects of above-stated strategies were united.Документ Метафізичний просак: людина між культурою і природою(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2012) Перепелиця, О.М.У статті розглядаються епістемологічні, етичні та екзистенціальні конотації просвітницького розколу між культурним і природним в людині. Підіймаються дискусійні проблеми щодо «винятковості людини», «людської природи» та її майбутнього. Особливу увагу приділено концепціям маркіза де Сада, Макса Штірнера і Ф. Ніцше, які поставили під сумнів значущість означеного розколу і спробували переосмислити можливості власного досвіду людини відповідно: в практиці лібертінажу, в реапропріаційній логіці єдиного або в мовному самовславлені вісника надлюдини. В статье рассматриваются эпистемологические, этические и экзистенциальные коннотации просвещенческого раскола между культурным и природным в человеке. Поднимаются дискуссионные проблемы относительно «исключительности человека», «человеческой природы» и ее будущего. Особое место отводится концепциям маркиза де Сада, Макса Штирнера и Ф. Ницше, которые поставили под сомнение значимость обозначенного раскола и попытались переосмыслить возможности личного опыта человека соответственно: в практике либертинажа, в реапроприационной логике единственного или в языковом самовосславлении вестника сверхчеловека. The article deals with epistemological, ethical, and existential connotations of the Enlightenment split between cultural and natural in a human. Raised contentious issues regarding the “exclusivity of a man”, “human nature” and its future. It is emphasized specially on the concepts of the Marquis de Sade, Max Stirner and Friedrich Nietzsche who questioned the significance of the split mentioned above and attempted to rethink the possibility of personal experience of a human, respectively: in the libertine’s practice, in reappropriative logic of a single, or in language self-glorification of superman’s messenger.Документ О метаязыке типологических описаний культуры (по Ю.М. Лотману)(Изд-во КГПИ, 2004) Калюжный, В.Н.Документ «Текст культуры» по Ю.М. Лотману(2003) Калюжный, В.Н.Документ От мифологического пространства Кассирера к пространствам современной культурологии(2004) Калюжный, В.Н.Документ О функции языка и текста в работах Ю.М. Лотмана(Луган. нац. пед. ун-т, 2003) Калюжный, В.Н.Документ Логический дискурс Бердяева(Санкт-Петербургский государственный университет, 2004) Калюжный, В.Н.Документ Философия на постперестроечном пустыре(Харківський державний університет, 1998) Калюжный, В.Н.