Філологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/50
Переглянути
291 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Литературные чтения в Историко-филологическом факультете Харьковского университета(Харьков, 1852-02-02) Костырь, Николай Трофимович; Костирь, Микола ТрохимовичДокумент Очерк книгопечатания в Болгарии(С.-Петербург: в Типографии Императорской Академии Наук, 1846) Срезневский, Измаил Иванович; Срезнєвський, Ізмаїл ІвановичДокумент К истории звуков русского языка. I(Воронеж: В типографии В.И. Исаева, 1876) Потебня, А.А.Документ К истории звуков русского языка. IV. Этимологические и другие заметки(Варшава: Типография М. Земкевича и В. Ноаковского, 1883) Потебня, А.А.С дарственной надписью: «В студенч. отделение университетской библиотеки от автора».Документ Мысль и язык. Язык и народность. О национализме(Харьков : Типография "Мирный труд", 1913) Потебня, А.А.«Мысль и язык» А. Потебни. 3-е издание, дополненное статьями «Язык и народность» и «О национализме».Документ «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», М., 1878, 3 части в IV томах : [рецензия](Санкт-Петербург, 1881) Потебня, А.А.Документ Слобідсько-українські історичні пісні(Черкаси: Друкарня Видавничого Т-ва "Сіяч", 1918) Сумцов, М.Ф.Документ Греческие таблички с проклятиями(Харьков : Типо-литография Г.П. Радовильского, 1918) Кагаров, Е.Г.Настоящее исследование представляет собою лишь первую часть задуманной мною серии этюдов в области народных верований и магической литературы древних греков. Кто знает, удастся ли мне когда-нибудь выпустить в свет другие части своего труда. Но именно потому я решился приступить к изданию хотя бы первой части работы. Тяжкие условия печатания научных работ, сложившиеся в переживаемую нами эпоху, отразились крайне неблагоприятно на внешней стороне книги: значительную часть текста пришлось воспроизвести литографским способом. Появление книги о древнегреческих заклятиях в тот момент, когда на наших глазах разыгрываются события мировой важности, когда падают государства и разрушается весь строй прежней жизни человечества, покажется, быть может, несвоевременным. Но если есть среди бесконечного кровавого ужаса, охватившего весь мир, что-либо возвышенное и идеальное, способное снова объединить людей, примирить народы, то это только Наука и Искусство.Документ З лекцій теорії словесности : Байка, прислів'я, приповідка(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Потебня, О.О.Постав цей твір випадково. Група учительок звернулася до О. О. Потебні, прохаючи прочитати їм кілька лекцій з питань мови та поезії. Потебня згодився й зачитав їм невеликий курс вдома. Від самого Потебні лишився тільки невеликий конспект, а твір, що його ми публікуємо, складено за записами однієї з слухачок. Як видно з усього, запис не стенографічний, і Потебня його не редагував Отже, кажучи точно, „Байка..." — це не безпосередній твір Потебні, він сам її за життя свого не опубліковував, а тому на незаперечний вислів поглядів нашого вченого даний твір претендувати не може. Дані лекції опублікували вже після смерти Потебні його учні; безпосередня редакція належала В. І. Харцієву. Кому належить заголовок, невідомо, — в усякім разі не Потебні. Щож - до змісту лекцій, то про нього вельми недвозначно свідчать вступні слова до першої лекції: „Я маю намір присвятити кілька лекцій питанню про стосунки поетичних творів до слова У чорнових нотатках читаємо те саме: „Програма першої лекції: відношення поетичних творів до слова. Почати з байки для методологічної зручности". З цього зрозуміло, що не байка, прислів'я та приповідка були основною темою лекцій Потебні, а питання про стосунки поетичних творів до слова. Щождо міркувань про байку тощо, то це не більше, як методологічний матеріял, тільки ілюстрація до його головної теми. Отже, переносити центр ваги на байку тощо і подкреслювати це навіть у заголовку безумовно неправильно, бо це може викликати у читача сподівання, що не здійсняться. (Фінкель О.)