Історія Харківського університету
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/6972
Переглянути
92 результатів
Результати пошуку
Документ Польща та поляки в 215-річній історії Харківського Національного Університету імені В. Н. Каразіна(Dąbrowa Górnicza : Academia WSB, 2021) Бакіров, Віль Савбанович; Куделко, Сергій МихайловичОглядова стаття присвячена «польським» сторінкам історії найстарішого на Сході України університету. На конкретних прикладах показано, що на всіх етапах свого 215-річного існування університет своїми викладачами й вихованцями був пов’язаний з Польщею, її наукою та культурою. Робиться висновок про плідність цих контактів, а сама тема заслуговує окремого монографічного дослідження.Документ С. Й. Потоцький (1762–1829) та його роль у першопочатковій історії Харківського університету (за матеріалами епістоляріїв)(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2020) Вовк, Ольга ІгорівнаУ публікації висвітлюється роль представника старовинного польського роду, попечителя Харківського навчального округу Северина Йосиповича Потоцького (1762–1829) у процесі підготовки до відкриття Харківського університету та перших років його функціонування. Вказано на важливість переписки С. Й. Потоцького цього періоду як джерела з університетської історії.Документ Ю.В. Холин. Hoc erat in fatis = Так было суждено судьбой : [сборник](Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2020) Коробов, Александр Исаакович; Логинова, Лидия Павловна; Мчедлов-Петросян, Николай Отарович; Пантелеймонов, А.В.; Бакиров, Виль СавбановичЗбірка присвячена пам'яті доктора хімічних наук, професора Ю.В. Холіна – проректора Харківського національного університету імені В.М. Каразіна з 2004 року, першого проректора з 2016 року. Видання включає короткий огляд діяльності Ю.В. Холіна, вибрані статті, спогади друзів та колег, повний список публікацій. Книга приурочена до 215-ї річниці університету та розрахована на широке коло читачів.Документ Ушаков Дмитро Андрійович, Герой Радянського Союзу(2020-02-26) Глибицька, Світлана БорисівнаУшаков Дмитро Андрійович (23.10.1919, с. Архангельське Бєлгородського повіту Харківської губернії (нині – Шебекінський район Бєлгородської області) – 4.11.2011, м. Харків). Герой Радянського Союзу, учасник бойових дій у Другій світовій війні, журналіст за фахом, історик, директор Центральної наукової бібліотеки Харківського державного (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.Документ В. Н. Каразін. Діалоги у часі й просторі: дослідження і матеріали(2019-11-12) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій Михайлович; Посохов, Сергій ІвановичВидання містить статті та екстракти досліджень про засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна (1773-1842), що вийшли друком протягом ХІХ - початку ХХІ ст. Для публікації було відібрано найбільш вагомі твори даної тематики. До них додано фактографічні та історіографічні коментарі, а також ілюстрації. Видання розраховане на усіх тих, хто цікавиться історією вітчизняної науки й освіти, історією Харківського університету та особистістю В. Н. Каразіна.Документ Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття(Харків : Видавництво Харківського університету, 2019) Глибицька, С.Б.; Hlybytska, S.Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи XX - початку XXI століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини XX століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920-1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.1 Найбільше вчених було репресовано в 1933-1934, 1937-1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946-1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою. Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.Документ Памяти Андрея Николаевича Краснова – выдающегося ученого и популяризатора науки (1862–1915)(ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2012) Безроднова, О.В.В 2012 году исполнилось 150 лет со дня рождения неутомимого путешественника и писателя, выдающегося ученого, умного и знающего преподавателя Андрея Николаевича Краснова, получившего широкую известность как ботанико-географ.Документ Развитие литературной полонистики в Харьковском университете(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Полякова, Ю.Ю.В статье рассматривается изучение польской литературы в Харьковском университете на протяжении XIX–XXI вв.Документ Георгий Демидов (1908–1987), воспитанник Харьковского университета, ученик и соратник Ландау, писатель, прошедший Колыму(Харків, 2018) Глибицкая, С.Б.Георгий Георгиевич Демидов, талантливый физик, учился в Харьковском институте народного образования, закончил Ленинградский политехнический институт. Работал в Электротехническом институте (ныне – факультет ХПИ), защитил кандидатскую диссертацию, получил звание доцента. В 1938 г. был репрессирован, провел в ссылке на Колыме 14 лет. Выжил, чтобы рассказать правду о ГУЛАГе. Изъятые Комитетом госбезопасности СССР в 1980 г., его рукописи находились в архивах этой организации, и не было надежды, что когда-нибудь они увидят свет. Но в 1988 г., через год после смерти писателя, его дочери Валентине удалось получить конфискованные бумаги отца. Благодаря немалым усилиям Валентины Георгиевны произведения Демидова стали публиковаться. Отдельными книгами они начали выходить с 2008 г. – благодаря содействию историко-литературного общества «Возвращение», объединившего бывших узников ГУЛАГа. Сейчас имя Георгия Демидова ставят в один ряд с именами других прозаиков, прошедших ад лагерей и сумевших его описать, – Варлама Шаламова и Александра Солженицына.Документ Все, что смог Нетушил...(2015) Мелихов, В.Г.Статья посвящена ректору Харьковского университета (1912-1919), профессору И.В. Нетушилу.