Бібліотека
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/4
Переглянути
93 результатів
Результати пошуку
Документ Ковалевский Павел Иванович (1849–1931), выдающийся психиатр, основатель первой в Украине кафедры психиатрии и психологии при Харьковском университете [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаЦентральная научная библиотека ХНУ имени В. Н. Каразина предлагает вниманию читателей выставку, посвященную 165 – й годовщине со дня рождения выдающегося психиатра, профессора Харьковского университета Павла Ивановича Ковалевского. На выставке экспонируется около книг, среди которых прижизненные издания П.И. Ковалевского, его диссертация и книги с автографом автора.Документ Каченовський Дмитро Іванович (1827–1873), вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020-05) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна Іванівна16 травня 2020 року працівники наукової сфери України відзначатимуть своє професійне свято – День науки. ХНУ імені В.Н. Каразіна відіграв важливу роль у науковому, інтелектуальному та духовному становленні історії України. З університетом пов'язані імена таких всесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як Василь Назарович Каразін, Петро Петрович Гулак-Артемовський, Микола Павлович Барабашов, Дмитро Іванович Багалій, Микола Васильович Остроградський, Ілля Ілліч Мечников, Лев Давидович Ландау, Максим Максимович Ковалевський, Олександр Михайлович Ляпунов та багато інших. Імена вихованців університету відомі далеко за межами України. Вони є складовою золотого фонду світової науки і зробили потужний внесок у формування української інтелектуальної еліти. ЦНБ пропонує до вашої увазі згадати видатного вченого-правознавця, професора Харківського університету Каченовського Дмитра Івановича (1827-1873).Документ Библиограф И.М. Кауфман и Центральная научная библиотека Харьковского университета: связи и параллели(Москва, 2012) Глибицкая, С.Б.Документ Микробиолог с мировым именем: Л.С. Ценковский(Харків: Майдан, 2012) Штан, Г.В.Статья посвящена жизни и деятельности выдающегося бактериолога Льва Семёновича Ценковского (1822-1887), создавшего первую оригинальную российскую вакцину от оспы. С 1872 г. он руководил кафедрой ботаники в Харьковском университете, участвовал в работе Харьковского медицинского общества, читал лекции врачам об основах бактериологии, был консультантом организованного обществом Пастеровского прививочного института, участвовал в борьбе с эпидемиями острозаразных болезней, санитарно-бактериологические исследования воды харьковского водопровода. Л. С. Ценковский стал достойным представителем плеяды великих отечественных учёных-естествоиспытателей.Документ Книги выдающихся поляков в Харькове: экслибрисы, автографы, маргиналии(Харків: Майдан, 2012) Журавлева, И.К.Документ Память о «красных маках»: Болеслав Шарецкий в Харькове(Харків: Майдан, 2012) Глибицкая, С.Б.Документ Развитие литературной полонистики в Харьковском университете(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Полякова, Ю.Ю.В статье рассматривается изучение польской литературы в Харьковском университете на протяжении XIX–XXI вв.Документ Несломленность духа (Жизнь и смерть доктора И.Н. Рахманинова)(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Глибицкая, С.Б.В статье идет речь о жизни и деятельности выпускника Харьковского университета, доктора Ивана Николаевича Рахманинова и о его героической смерти в оккупированном Харькове в 1942 г.Документ Александр Белецкий и харьковский театр для детей(Харьков, 2015) Полякова, Ю.Ю.Научная и творческая деятельность Александра Ивановича Белецкого (1884-1961), выдающегося русского и украинского литературоведа, стоявшего у истоков создания театра для детей, до 1939 г. тесно связана с Харьковом. Здесь он в 1907 г. окончил филологический факультет Харьковского университета, после чего работал преподавателем в харьковских частных гимназиях и реальном училище и одновременно учился в аспирантуре. В 1909-1912 гг. он жил в Петербурге, где готовился к сдаче магистерских экзаменов. С 1912 г. А. И. Белецкий – приват-доцент кафедры русского языка и литературы Харьковского университета. Параллельно молодой преподаватель читал лекции на Харьковских высших женских курсах, на Педагогических курсах при Харьковском учебном округе, в Харьковском народном университете.Документ До питання вивчення Ф. І. Шмітом собору Св. Софії у Києві(Харків: ХДС, 2017-10-05) Філіппенко, Р.І.; Боброва, М.І.; Filippenko, R.I.; Bobrova, M.I.Ф.І. Шміт (1877–1937) – видатний представник російської та української історичної науки, відомий візантиніст, блискучий лектор і педагог, один із засновників музейної справи в УРСР і СРСР. Після переїзду до Харкова у 1912 р. Ф.І. Шміт продовжував активно займатися дослідженням візантійського мистецтва. Однак візантійська тема поступово перестала бути головною в науковій творчості вченого. Дослідник почав жваво цікавитися питаннями давньоруського мистецтва, зокрема зайнявся вивченням собору Св. Софії у Києві. Тезисы посвящены выдающемуся представителю российской и украинской искусствоведческой науки Ф. И. Шмиту, который оставил заметный след в изучении истории византийского и древнерусского искусства. Ученый является одним из основателей музейного дела в УССР и СССР. The thesis deals with the work of an outstanding representative of the Russian and Ukrainian art science F. I. Schmit, who made a considerable contribution to the study of the history of Byzantine and Old Russian art. The scientist was one of the founders of museums in the UkrSSR and the USSR.