Alma mater
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/65
Переглянути
225 результатів
Результати пошуку
Документ Всесвіт – і гідність людини : [про випускника Каразінського університету Романа Кримсалюка](Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Глибицька, Світлана Борисівна; Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. КаразінаРоман Кримсалюк – випускник кафедри астрономії фізичного факультету Каразінського університету, вчитель Малинівського опорного ліцею № 1 (смт Малинівка Чугуївського району). У перший день повномасштабної війни Роман Кримсалюк добровольцем пішов на захист Вітчизни. Він став навідником у мінометній батареї 125-ої окремої бригади територіальної оборони. Мав позивний «Фізик». Загинув 13 грудня 2022 року в боях за село Площанка Сватівського району Луганської області. Указом Президента України № 262/2023 від 5 травня 2023 р. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно). Йому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Чугуївського району». На фасаді Малинівського ліцею № 1 встановлена меморіальна дошка вчителю-воїну. У ліцеї започаткований щорічний астрономічний конкурс імені Романа Кримсалюка.Документ Фізик і художник Олександр Невгасимов(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Глибицька, Світлана БорисівнаОлександр Невгасимов – випускник фізичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2014), молодший науковий співробітник Науково-дослідної частини Каразінського університету, інженер кафедри експериментальної фізики фізичного факультету, художник-аматор. Був мобілізований на військову службу в березні 2023 року. Загинув 30 липня 2023 р. під Бахмутом внаслідок наскрізного вогнепального поранення голови.Документ "Пишу тобі. Я сумую": образ воєнного Харкова 2022 року в дописах мешканців у соціальних мережах(ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022) Янкул, Олексій МиколайовичСтаттю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.Документ Польща та поляки в 215-річній історії Харківського Національного Університету імені В. Н. Каразіна(Dąbrowa Górnicza : Academia WSB, 2021) Бакіров, Віль Савбанович; Куделко, Сергій МихайловичОглядова стаття присвячена «польським» сторінкам історії найстарішого на Сході України університету. На конкретних прикладах показано, що на всіх етапах свого 215-річного існування університет своїми викладачами й вихованцями був пов’язаний з Польщею, її наукою та культурою. Робиться висновок про плідність цих контактів, а сама тема заслуговує окремого монографічного дослідження.Документ Ілля Ілліч Мечников. 1845–1916 : біобібліографічний покажчик(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021) Яковенко, Оксана Анатоліївна; Божков, Анатолій ІвановичДаний біобібліографічний покажчик присвячений видатному вченому-біологу, лауреату Нобелівської премії, славетному випускнику Харківського університету Іллі Іллічу Мечникову. І.І. Мечников вивчав зоологію, порівняльну анатомію, бактеріологію, імунологію, епідеміологію, досліджував проблеми старіння та онкологічних захворювань. Був неодноразово нагороджений премією К.М. Бера за роботи з ембріології. Відкрив фагоцитоз, сформулював клітинну теорію імунітету. Виступав на багатьох форумах, присвячених вивченню проблем медицини, гігієни, інфекційних захворювань тощо. Одержав Нобелівську премію в галузі медицини за труди з імунітету. Видання призначається медикам, біологам, природознавцям, екологам, а також усім, хто цікавиться питаннями науки в Україні та в світі, історією Слобожанщини та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.Документ Мечников Ілля Ілліч (1845–1916), видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, вихованець та почесний доктор Харківського університету [віртуальна виставка](Харків, 2020) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаДо ювілею І.І. Мечникова (15.05.1845–15.07.1916), вихованця і Почесного доктора Каразінського університету, Лауреата Нобелевської премії в області фізіології и медицини (1908) ЦНБ підготувала віртуальну книжкову виставку.Документ С. Й. Потоцький (1762–1829) та його роль у першопочатковій історії Харківського університету (за матеріалами епістоляріїв)(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2020) Вовк, Ольга ІгорівнаУ публікації висвітлюється роль представника старовинного польського роду, попечителя Харківського навчального округу Северина Йосиповича Потоцького (1762–1829) у процесі підготовки до відкриття Харківського університету та перших років його функціонування. Вказано на важливість переписки С. Й. Потоцького цього періоду як джерела з університетської історії.Документ Ю.В. Холин. Hoc erat in fatis = Так было суждено судьбой : [сборник](Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2020) Коробов, Александр Исаакович; Логинова, Лидия Павловна; Мчедлов-Петросян, Николай Отарович; Пантелеймонов, А.В.; Бакиров, Виль СавбановичЗбірка присвячена пам'яті доктора хімічних наук, професора Ю.В. Холіна – проректора Харківського національного університету імені В.М. Каразіна з 2004 року, першого проректора з 2016 року. Видання включає короткий огляд діяльності Ю.В. Холіна, вибрані статті, спогади друзів та колег, повний список публікацій. Книга приурочена до 215-ї річниці університету та розрахована на широке коло читачів.Документ Николай Павлович Барабашов (к 70-летию со дня его рождения)(Харьков: Издательство ХГУ имени А.М. Горького, 1965) Харьковский государственный университет имени А.М. ГорькогоДокумент В. Н. Каразін. Діалоги у часі й просторі: дослідження і матеріали(2019-11-12) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій Михайлович; Посохов, Сергій ІвановичВидання містить статті та екстракти досліджень про засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна (1773-1842), що вийшли друком протягом ХІХ - початку ХХІ ст. Для публікації було відібрано найбільш вагомі твори даної тематики. До них додано фактографічні та історіографічні коментарі, а також ілюстрації. Видання розраховане на усіх тих, хто цікавиться історією вітчизняної науки й освіти, історією Харківського університету та особистістю В. Н. Каразіна.