Наукові видання Біологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/749
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Геміклональне спадкування у зелених жаб: випадковий курйоз, перехідний стан чи закономірний етап розвитку?(Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018., 2018-09) Кравченко, М.; Пустовалова, Е.; Федорова, А.; Шабанов, Д.We propose hypothesis that defines hemiclonal inheritance as a rare natural evolutional way to overcome interspecies hybrid sterility (as well as clonality and polyploidy). The main consequences of hemiclonal inheritance are clonal evolution of genomes and homological interspecies recombination. On the example of hybridogenic Pelophylax esculentus complex we discuss possible reasons and steps of evolution of hemiclonal population systems (HPS). We also discuss unique types of HPS that are typical for the Siverskyi Donets center of diversity of water frogs.Документ Склад та зміни трьох геміклональних популяційних систем зелених жаб НПП «Гомільшанські ліси»(Матеріали наукової конференції «Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій», смт Шацьк, 13–16 вересня 2018 р. – Львів : СПОЛОМ, 2018., 2018-09) Біляєв, І.; Бондаренко, Г.; Гарбуз, Д.; Дрогваленко, М.; Сєрватовська, Л.; Сударенко, Ю.; Тепленко, Ю.; Федорова, А.; Шабанов, Д.Three R-E-Ep-HPS of Siverskyi Donets center of Pelophylax esculentus complex diversity have been studied. Each system has specific features of composition and dynamics. HPS of the Iskov pond approximates to E-HPS; HPS of the Koryakiv Ravine’s pond and the Lower Dobrytskyi pond belong to E-Ep-HPS. HPS number of the Iskiv pond’s HPS is evaluated as 374±143, and for the Lower Dobrytskiy pond – 1264±619 individuals.Документ Distinct fate of the asexual genomes in two convergently evolved Pelophylax hybridogenetic systems(Sex uncovered: the evolutionary biology of reproductive systems. – Roscoff (Brittany), France., 2018) Mazepa, G.; Doležálková, M.; Choleva, L.; Ploetner, J.; Biriuk, O.; Drohvalenko, M.; Korshunov, O.; Shabanov, D.; Wolf, J.; Perrin, N.Документ Різноманіття розмірів сперматозоїдів Pelophylax esculentus complex з різних типів геміклональних популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб(2018-06-09) Степаненко, К.Р.Курсова робота студентки ІІІ курсу кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені В.Н.КаразінаДокумент Вибіркова генетична й екологічна смертність різних представників гібридогенного комплексу зелених жаб забезпечує стійкість їхніх геміклональних популяційних систем(М-во екології та природ. ресурсів України, НПП «Хотинський» та ін., 2018) Дрогваленко, М.О.; Кравченко, М.О.; Макарян, Р.М.; Степанюк, Я.В.; Федорова, А.О.; Шабанов, Д.А.Розглядаються різні типи геміклональних популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб, поширених на території України, та обговорюються фактори, що забезпечують їхню стійкістьДокумент Парадокс воспроизводства триплоидных Pelophylax esculentus в гемиклональных популяционных системах зеленых лягушек Брусовки (Донецкая область) и Кременной (Луганская область)(Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, серія "Біологія", 2017) Дрогваленко, Н.А.; Макарян, Р.Н.; Бирюк, О.В.; Коршунов, А.В.; Шабанов, Д.А.Европейские зеленые лягушки группы Pelophylax esculentus complex представляют значительный интерес как пример природной межвидовой гибридизации и полиплоидизации. Диплоидные и триплоидные гибридные лягушки Pelophylax esculentus способны воспроизводиться, скрещиваясь с особями родительских видов за счет явления гемиклонального наследования. В Северско-Донецком центре разнообразия Pelophylax esculentus complex на востоке Украины зарегистрированы гемиклональные популяционные системы (ГПС) различных типов, в том числе ранее не описанный в литературе тип ГПС. Нами был исследован состав гемиклональной популяционной системы зелёных лягушек оз. Подпесочного (Луганская область) и впервые определён состав ГПС пойменного озера около с. Брусовка (Донецкая область) с помощью цитометрии эритроцитов и кариологического анализа соматических тканей. Выяснилось, что обе эти ГПС состоят исключительно из представителей озерной лягушки Pelophylax ridibundus обоих полов, а также триплоидных самок съедобной лягушки Pelophylax esculentus с геномной композицией LLR (два генома Pelophylax lessonae и один геном Pelophylax ridibundus). По существующим данным, триплоидные P. esculentus в Северско-Донецком центре разнообразия Pelophylax esculentus complex способны производить лишь гаплоидные гаметы. В таком случае, остаётся неясным механизм воспроизводства LLR-самок в данных ГПС.Документ Crossing experiments reveal gamete contribution into appearance of di-and triploid hybrid frogs in Pelophylax esculentus population systems(Chromosome Research, 2015) Dedukh, D.V.; Litvinchuk, S.N.; Rosanov, J.M.; Shabanov, D.A.; Krasikova, A.K.Speciation through hybridization is connected with appearance of interspecies hybrids which can survive and reproduce owing to changes in their gametogenesis. In animals, these changes lead to appearance of clonal animals, which for successful reproduction usually depend on parental species and lack of recombination during gamete formation. Polyploidization can resolve these problems and may lead to emergence of new species. Pelophylax esculentus complex (complex of European water frogs) represents one of the appropriate models for studying interspecies hybridization and processes of polyploidization. Hybrid nature of the P. esculentus (RL genotype, 2n=26) was confirmed after crossings of two parental species P. ridibundus (RR genotype, 2n=26) and P. lessonae (LL genotype, 2n=26). Nevertheless absence of one parental species (P. lessonae) and abundance of triploid hybrid frogs (RRL and LLR genotypes, 3n=39) in population systems at the East of Ukraine challenged us to understand how di- and triploid hybrids can appear and prosper in population systems where hybrids exist only with P. ridibundus (R-E type population system). To answer this question we performed cytogenetic analysis of tadpoles appeared after artificial crossing experiments of diploid and triploid hybrids. Moreover, we identified karyotypes transmitted in growing oocytes of females participated in the crossings. Genome composition of mature frogs and tadpoles was established using FISH revealing interstitial (TTAGGG)n repeat sites that differed in two parental species. After crossings of six triploid hybrid females with RRL genotype and one female with LLR genotype with diploid hybrid males and triploid hybrid males with RRL genotype, tadpoles with karyotypes corresponding to P. ridibundus karyotypeappeared.Lampbrushchromosomesobtainedfrom oocytes of all triploid females participated in the crossings were represented by 13 bivalents corresponding to P. ridibundus chromosomes. Analysis of lampbrush chromosomes from oocytes of additional 11 hybrid females with RRL genome composition also revealed oocytes with 13 bivalents corresponding to P. ridibundus chromosomes. We suppose that such oocytes can overcome meiosis and form haploid gametes withP. ridibundusgenome. After crossings oftwo pairs of diploid hybrids we obtained triploid tadpoles with RRL andLLRkaryotypes.Oocytesfromdiploidhybrid females participated in the crossing and four additional diploid hybrid females contained 26 bivalents corresponding to P. ridibundus and P. lessonae chromosomes.Suchoocytespresumablycanformdiploidgametes after meiotic division. One diploid female after crossing with P. ridibundus male produced both P. ridibundus and diploid P. esculentus tadpoles and had oocytes with 26 bivalents corresponding to P. ridibundus and P. lessonae chromosomes. Other six diploid hybrid females had oocytes with 13 bivalents corresponding to P. ridibundus chromosomes. Crossings of seven diploid males with P. ridibundus females or triploid females with RRL genome composition resulted in appearance of tadpoles with karyotypes corresponding to P. ridibundus karyotype. Thus diploid males most probably produced haploid gametes with P. ridibundus genome. We suggest that triploid hybrid frogs cannot reproduce independently from diploid hybrids. In studied population systems, diploid hybrid females are likely to be responsible for appearance of triploid hybrids as well as new diploid hybrids.Документ The ploidy and genetic structure of hybrid population of water frogs Pelophylax esculentus complex (Amphibia, Ranidae) of Ukraine fauna(Cytology and Genetics, 2010) Mezhzherin, S.V.; Morozov-Leonov, S.Yu.; Rostovskaya, O.V.; Shabanov, D.A.; Sobolenko, L.Yu.The complex study, including allozyme variability and cytometry of hybrid populations of green frogs Pelophylax esculentus (L., 1758) complex has confirmed that the only region of Ukraine where allodip loid are encountered frequently is the Severski Donets basin (9% of all hybrids). In other areas, only two poly ploidy hybrids (0.9%) and one probably autopolyploid individual of each parental species have been regis tered. According to allozyme specters, all three polyploidy hybrids from the Severski Donets basin were males and belonged to biotype P. esculentus (=lessonae) – 2 ridibundus, and their population in this region has halved during the past decade.Документ Чи впливають розмірні ефекти клітин диплоїдних та триплоїдних їстівних жаб на їх стійкість до гіпоксії?(Біологія та валеологія, 2010) Бондарєва, А.А.; Махній, Т.I.; Шабанов, Д.А.Диплоїди та триплоїди Pelophylax esculentus, що мешкають разом у Сіверсько-Донецькому центрі різноманіття зелених жаб, є вдалою моделлю для вивчення впливу розмірів клітин на фізіологічні процеси. Перевірено припущення про те, що триплоїди відрізняються від диплоїдів за стійкістю до гіпоксії. Це припущення не підтвердилося. Показано, що розмір еритроцитів жаб позитивно пов’язаний з розміром їхнього тіла. На початку осені у деяких жаб реєструється значне збільшення стійкості до гіпоксії; це, вірогідно, пов’язано з їхньою фізіологічною підготовкою до зимівлі. Diploids and triploids of Pelophylax esculentus inhabiting the green frogs diversity centre in the Siversky Donets basin are good model for study of influence of cell size on physiological processes. The hypothesis that triploids differ from diploids in their resistance to hypoxia was tested. This hypothesis was not confirmed. It was shown that the sizes of frog erythrocytes are positive related to their body sizes. In early autumn it is registered a significant increase in resistance to hypoxia in some frogs; presumably, this is related to their physiological preparation for wintering.Документ Изучение сперматогенеза у диплоидных Pelophylax esculentus (Amphibia, Anura) при помощи кариоанализа в раздавленных препаратах(Праці Українського герпетологічного товариства, 2011) Михайлова, О.В.; Кечеджи, А.Е.; Шабанов, Д.А.Представлены результаты изучения сперматогенеза 14 половозрелых диплоидных самцов Pelophylax esculentus из Северско-Донецкого центра разнообразия зеленых лягушек (Украина, Харьковская обл.). Использован кариоанализ в препаратах раздавленных мацерированных семенников. Типичный ход сперматогенеза соответствует этапам гаметогенеза, описанным для P. esculentus из Западной Европы, причем у многих особей регистрируется значительное количество анеуплоидных клеток. У одной диплоидной особи в семенниках зарегистрированы как диплоидные клетки, из которых должны образоваться гаплоидные сперматозоиды, так и тетраплоидные клетки, которые должны дать диплоидные сперматозоиды. У этой же особи в семенниках зарегистрированы клетки с хромосомным набором, значительно превышающим тетраплоидный. The results for gametogenesis of 14 mature diploid Pelophylax esculentus males from Seversko-Donetskiy center of diversity of green frogs (Ukraine, Kharkiv region) are shown. For the research caryoanalysis in squashed macerative testicles was used. Typical way of spermatogenesis is similar to the same in ovogenesis, which for P. esculentus from Western Europe were shown. Many individuals have a big amount of aneuploid cells. For the one of all examined diploid males in testicles, both diploid, giving the rise to haploid sperm, and tetraploid cells were registred. Cells with number of chromosomes largely exceeding tetraploid one were shown for the same individual.