Юридичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/53
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив бюрократії на організацію управлінської діяльності: історико-правовий аналіз(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019) Кагановська, Тетяна Євгенівна; Kaganovska, TetyanaУ статті мова йде про терміни «бюрократія» і «бюрократизм»; наведено думки різних розробників1 теорії бюрократії; зазначено, що протягом тривалого часу у нашій країні дослідження стосовно бюрократії були суттєво обмежені; вказано про стан обговорення проблеми бюрократії сьогодні, зокрема надано перел ік проблем і явищ, які пов’язують з явищем бюрократії; наголошено на тому, що проблему бюрократії не вдасться побороти одними розмовами, необхідно шукати інші важелі впливу. Зазначено, що раціональну бюрократію деякі вчені розглядали як органічну складову оптимального розподілу праці і добре налагодженого механізму управління, як неодмінну умову успішного і динамічного розвитку індустріального суспільства; окремо наведено дослідження М. Вебера у вивченні поняття «бюрократія», позбавлення його емоційно-негативного відтінку, встановлення критеріїв, яким повинна відповідати раціонально вибудувана система управління та невідворотність бюрократії у ньому; охарактеризовано людей, задіяних у бюрократичному апараті та надано найважливіші характеристики бюрократії; зазначено, що вказані цінності чинять активний вплив на цінності суспільства і тим самим становлять фундамент соціальної міцності бюрократичної системи; відзначено і слабкі місця бюрократичної системи, такі як -от: кадровий застій, непомірна чиновницька зарозумілість, «жага» стати самостійною владною силою; «жорстка ненависть» до всіх тих, «хто виявляє бажання займатися адміністративними справами поза нею»; наголошено, що управлінська діяльність в рамках раціонально побудованої бюрократичної системи розчленов ується на елементарні найпростіші операції, наділені конкретною компетенцією у вигляді оптимальності і професіоналізму у вирішенні всіх проблем, що виникають; наведено особливості стилю ідеального керівника, який повинен керувати своїм апаратом безособово, без прояву жодних почуттів і ентузіазму; вказано на високу соціальну ефективність професійного бюрократичного управління, яке забезпечує стабільність і динамічний розвиток соціального організму, кадри, підвищує престижність професійної освіти, формує підвищений попит на дипломи й елітні навчальні заклади, наведено міркування про те, що чиновництво треба критикувати; зазначено, що бюрократичний апарат може бути піддано небезпеці появи різних руйнівних дисфункцій, таких як закостенілість, закритість, відірва ність від народу і його інтересів; визначено, що принципи і технології раціональної бюрократії не тільки себе не дискредитували, а й переживають період модернізації; наведено пріоритетні напрями реформування державного управління, зокрема впровадження концепції «Держава у смартфоні» та електронізація державних послуг та вказано, що переосмислення стратегій та перегляд планів зокрема у частині бюрократичної організації державного апарату – це вимога часу і бажання дійсно вирішувати державні проблеми.Документ Адміністративно-правові заходи запобігання неформальній зайнятості в Україні(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Карзіна, 2019) Кагановська, Тетяна Євгенівна; Kaganovska, TetyanaНеформальна зайнятість – соціально-економічна проблема, що проявляється у відпливі частини працюючого населення із формального сектору економіки до неформального, у зв’язку з чим актуалізується питання подолання соціально-економічних передумов та наслідків цього негативного явища і попередження формалізації ринку праці. Та на сьогоднішній день, державою обрано переважно «каральний» шлях зниження рівня неформальної зайнятості. Не дивлячись на те, що Урядом проводиться достатньо активна діяльність, спрямована на формалізацію зайнятості в Україні, зокрема, в країні функціонує ціла система органів публічної влади, уповноважених на застосування адміністративно-правових заходів, що мають на меті викриття фактів неформальної зайнятості; на рівні міст розробляються та реалізуються відповідні програми формалізації зайнятості; серед населення проводяться інформаційно-роз’яснювальні заходи тощо, позитивного результату все ще не досягнуто. З огляду на зазначене, автором у статті акцентується увага на раціональності поєднання адміністративно-правових заходів запобігання неформальній зайнятості із одночасним підвищенням рівня добробуту населення та підвищення ефективності функціонування соціально-економічних інститутів. З метою розуміння передумов поширення неформальної зайнятості та особливостей обрання методів їх усунення в статті також звертається увага на ознаки неформальних відносин між працівником та роботодавцем, а також з’ясовується зміст суміжних понять, що використовуються на рівні із поняттям «неформальна зайнятість» та характеризують відносини між працівником та роботодавцем, що не набули належної, встановленої законом форми. У висновку автором наголошується на важливості формування між державою та громадянами партнерських відносин, в яких держава поважає і забезпечує право громадян на гідний рівень життя, а громадяни проявляють повагу до закону та виконують свої обов’язки перед державою.