Дослідження диференціації сортів сої за групами стиглості і використання генетичного поліморфізму за локусами Е у пошуку оптимальних генотипів сої для певних зон вирощування

Abstract

Мета роботи полягала в дослідженні диференціації сортів сої за групами стиглості з урахуванням генетичного поліморфізму за локусами Е для пошуку оптимальних генотипів сої для певних зон вирощування. Предмет дослідження - диференціація сортів сої за групами стиглості з урахуванням генетичного поліморфізму за локусами Е. Об’єкт дослідження - ізогенні за генами Е ліній сої (Glycine max (L.) сорту Clark з різними комбінаціями алелів. Були розроблені молекулярні маркери для виявлення Е генів контролю цвітіння та дозрівання у ізогенних за генами Е ліній сої (Glycine max (L.) Merr.). Визначено, що стан локусів домінантне/рецесивне у генотипі ізогенних ліній визначає темпи переходу рослин до цвітіння E2 і E3 разом обумовлюють чутливість до тривалості фотоперіоду, порівнянну з чутливістю, викликаної алелем E1. Досліджено диференціацію сортів сої за групами стиглості з урахуванням генетичного поліморфізму за локусами Е виявлено, що в межах однієї групи стиглості можуть знаходитися генотипи з різними алелями за локусами Е. Знайдені сіквенси Е генів і розроблені маркери для їх виявлення в сої (Glycine max (L.) Merr.).The aim of the work was to study the differentiation of soybean varieties by maturity groups, taking into account genetic polymorphism at the E loci to find optimal soybean genotypes for certain growing zones. The subject of the study is the differentiation of soybean varieties by maturity groups, taking into account genetic polymorphism at E loci. The object of the study is soybean lines (Glycine max (L.) of the Clark variety that are isogenic in terms of E genes with different combinations of alleles. Molecular markers were developed for the detection of E genes controlling flowering and ripening in soybean (Glycine max (L.) Merr.) lines isogenic for E genes. It was determined that the status of the dominant/recessive loci in the genotype of isogenic lines determines the rate of transition of plants to flowering. E2 and E3 together determine the sensitivity to photoperiod duration, comparable to the sensitivity caused by the E1 allele. Differentiation of soybean varieties according to maturity groups was investigated, taking into account genetic polymorphism at the E loci. It was found that genotypes with different alleles at the E loci can be found within the same maturity group. E gene sequences were found and markers were developed for their detection in soybean (Glycine max (L.) Merr.).