Онна-бугейша: репрезентація образу жінки-воїна в Японії періодів Камакура–Мейджі

Abstract

Дослідження присвячене онна-бугейша – жінкам-воїнам самурайського класу, які відіграли важливу, але маловивчену роль у японській історії від періоду Камакура (1185-1333) до Мейджі (1868-1912). Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення традиційних уявлень про самурайську культуру, що зазвичай асоціюється з чоловіками, а також недостатньою увагою до цього феномену в українській історіографії. Метою роботи є комплексний аналіз історичної ролі онна-бугейша, їхньої участі у війнах, а також їхньої репрезентації в літературі, театрі кабукі та гравюрах укійо-е. Дослідження охоплює період з XIII до XIX століття на території Японського архіпелагу, зосереджуючись на регіонах Кансай, Кюсю та Чугоку. Використані методи включають критику джерел, порівняльний аналіз та культурологічний підхід. Наукова новизна полягає у систематизації історичних і культурних даних, що дозволяє простежити еволюцію образу онна-бугейша від реальних учасниць бойових дій до символів японської ідентичності. Робота складається зі вступу, трьох розділів (історичний контекст, військова роль, культурна репрезентація), висновків та списку літератури. Висновки підкреслюють внесок онна-бугейша у військову історію та формування національних цінностей, розкриваючи складність гендерних ролей у феодальній Японії.This study focuses on onna-bugeisha – female samurai warriors whose significant yet understudied role shaped Japanese history from the Kamakura period (1185–1333) to the Meiji period (1868–1912). The relevance of the topic stems from the need to reconsider traditional views of samurai culture, typically linked to men, and the limited exploration of this phenomenon in Ukrainian historiography. The objective of the thesis is to comprehensively analyze the historical role of onna-bugeisha, their participation in warfare, and their representation in literature, kabuki theater, and ukiyo-e prints. The research spans the 13th to 19th centuries across the Japanese archipelago, with a focus on the Kansai, Kyushu, and Chugoku regions. Methods include source criticism, comparative analysis, and a cultural studies approach. The scientific novelty lies in the systematic integration of historical and cultural 66 sources, tracing the evolution of the onna-bugeisha image from active combatants to symbols of Japanese identity. The thesis comprises an introduction, three chapters (historical context, military role, cultural representation), conclusions, and a bibliography. The findings highlight the contribution of onna-bugeisha to military history and the shaping of national values, shedding light on the complexity of gender roles in feudal Japan.