Геологічна будова та нафтогазоносність передгірського прогину Румунських Східних та Південних Карпат

Abstract

Передгірський прогин є складним тектонічним утворенням, що виник як передовий прогин унаслідок формування Карпатської складчастої системи. Стратиграфічна будова прогину представлена широким віковим діапазоном осадових товщ – від юрських до пліоцен-четвертинних. У межах зовнішньої зони переважають породи крейди та неогену, а у внутрішній – потужна товща моласових відкладів нижнього і середнього міоцену, які мають велике значення для нафтогазоносності. Тектонічна структура прогину є результатом складного етапного розвитку. Основні етапи осадконакопичення припадають на нижній та середній міоцен, що відповідає активній фазі Карпатського орогенезу. Нафтогазоносні об'єкти пов’язані переважно з пористими колекторами міоценових молас (воротищенська та стебнікська серії), що утворюють лінзовидні тіла, схильні до структурного та літологічного екранування. Основні типи пасток – антиклінальні, флексурні та стратиграфічні. Найперспективнішими зонами для подальших геологорозвідувальних робіт є Долинська, Надвірнянська та Битківська ділянки внутрішньої зони, де виявлено як традиційні, так і глибші горизонти нафтогазонакопичення. Практичне значення дослідження полягає у вдосконаленні геологічної моделі передгірського прогину, визначенні нових перспективних об’єктів для буріння, а також уточненні зон активної нафтогазоносності в умовах складної тектоніки. Загалом, передгірський прогин Румунських Карпат залишається одним із ключових елементів Східноєвропейської нафтогазоносної провінції, який потребує подальшого комплексного дослідження з використанням сучасних методів геофізики, геохімії та цифрового моделювання.