Асертивність особистості в організації безконфліктного спілкування

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню зв’язку асертивності особистості з організацією безконфліктного міжособистісного спілкування у професійному середовищі. У теоретичному розділі проаналізовано психологічну природу асертивності, її структурні компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий, регулятивний), стилі комунікації (асертивний, пасивний, агресивний) та типи конфліктів в організаціях. Актуальність дослідження обумовлена потребою у формуванні ефективної комунікації та зниженні рівня конфліктності в умовах професійної взаємодії. Емпіричне дослідження носило кореляційний характер і було проведене на вибірці з 30 осіб віком від 21 до 43 років, які працюють стюардами та стюардесами в авіаційній сфері. Для збору даних використовувались опитувальник Ратуса (для оцінки рівня асертивності) та методика Томаса-Кілмана (для визначення стилю поведінки у конфліктних ситуаціях). Результати дослідження виявили наявність статистично значущого зворотного зв’язку між рівнем асертивності особистості та показниками конфліктної поведінки: чим вищий рівень асертивності, тим менш вираженими є тенденції до деструктивних форм міжособистісної взаємодії. На основі аналізу отриманих даних розроблено практичні рекомендації щодо розвитку асертивної поведінки як ресурсу для формування ефективного та конструктивного спілкування в організаційних колективах. Зокрема, рекомендовано впровадження тренінгових програм і психологічного консультування для підвищення рівня комунікативної компетентності персоналу. The bachelor's thesis examines the correlation between personality assertiveness and the organization of conflict-free interpersonal communication in professional settings. The theoretical section explores the psychological nature of assertiveness, its structural components (cognitive, emotional, behavioral, and regulatory), various communication styles (assertive, passive, aggressive), and the classification of conflicts within organizational environments. The relevance of the topic is driven by the need to establish effective communication and reduce conflict levels in professional interaction. The empirical part of the research is correlational in design and was conducted on a sample of 30 individuals aged 21 to 43, employed as flight attendants in the aviation industry. Data were collected using the Rathus Assertiveness Schedule (to assess assertiveness levels) and the Thomas–Kilmann Conflict Mode Instrument (to determine conflict behavior styles). The results revealed a statistically significant negative correlation between assertiveness and conflict indicators: higher assertiveness levels are associated with less destructive forms of interpersonal behavior. Based on the analysis, practical recommendations were developed for enhancing assertive behavior as a resource for fostering constructive and effective communication in organizational teams. Suggested interventions include assertiveness training programs and psychological counseling to improve the communicative competence of employees.