Прокрастинація та перфекціонізм як предиктори суб'єктивного благополуччя у людей з розладом дефіциту уваги та гіперактивності

Abstract

Метою дослідження є визначення впливу прокрастинації та перфекціонізму на суб'єктивне благополуччя дорослих людей з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння РДУГ у дорослому віці, механізмів прокрастинації та перфекціонізму, концепцій суб'єктивного благополуччя. Емпіричне дослідження проведено за участю 123 респондентів віком від 17 до 51 року з діагностованимабо самодіагностованим РДУГ. Використано п'ять психодіагностичних методик: Шкала задоволеності життям, Шкала позитивних і негативних переживань, модифікована шкала суб'єктивного благополуччя БіБіСі, опитувальник прокрастинації Лей та шкала перфекціонізму Шауфелі. Математико-статистична обробка даних здійснювалася за допомогою непараметричних методів у програмі IBM SPSS Statistics 27.0. Дослідження виявило, що прокрастинація та перфекціонізм є значущими негативними предикторами суб’єктивного благополуччя у дорослих з РДУГ, пояснюючи 8,6-20% варіації показників. Перфекціонізм сильніше впливає на психологічне та суб’єктивне благополуччя, пов’язаний із більшим рівнем негативних переживань, порушеним балансом афектів та нижчим фізичним благополуччям. Прокрастинація більшою мірою пов’язана з погіршенням фізичного здоров’я, зниженням загальної задоволеності життям, гіршим балансом афектів та зниженим психологічним благополуччям.The objective of the present study is to ascertain the impact of procrastination and perfectionism on the subjective well-being of adults diagnosed with attention deficit hyperactivity disorder (ADHD). The work provides a theoretical analysis of scientific approaches to understanding ADHD in adulthood, the mechanisms of procrastination and perfectionism, and concepts of subjective well-being. An empirical study was conducted with 123 respondents aged 17 to 51 with diagnosed or self-diagnosed ADHD. Five psychodiagnostic methods were utilised in the study: the Life Satisfaction Scale, the Positive and Negative Emotions Scale, the modified BBC Subjective Well-Being Scale, the Leay Procrastination Questionnaire, and the Schauli Perfectionism Scale. The processing of mathematical and statistical data was conducted utilising non-parametric methodologies within the IBM SPSS Statistics 27.0 software. The study established that procrastinationandperfectionismaresignificantnegativepredictorsofsubjective well-being in adults with ADHD, accounting for 8.6-20% of the variation in scores. Perfectionism had a stronger impact on psychological and subjective well-being, being associated with higher levels of negative experiences, impaired affective balance, and lower physical well-being. Procrastination was more strongly associated with poorer physical health, lower overall life satisfaction, poorer affective balance, and lower psychological well-being.