Державне регулювання розвитку аграрного сектору України

Abstract

Визначено сутність, цілі та принципи державного регулювання розвитку аграрного сектору в умовах ринкової економіки, окреслено його місце в системі забезпечення продовольчої безпеки та соціально-економічної стабільності. Систематизовано інструменти державної аграрної політики (податкові, бюджетні, кредитно-фінансові, цінові, програмні, інституційні) та здійснено їх зіставлення з міжнародною практикою функціонування аграрних ринків. Проаналізовано сучасний стан аграрного сектору України, виявлено дисбаланси в структурі державної підтримки, переорієнтацію механізмів регулювання на компенсаційні заходи, перекіс у бік великих виробників, недостатній доступ малих і середніх господарств до програм підтримки, а також слабку інституційну спроможність органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано необхідність посилення ролі територіальних громад у реалізації державної аграрної політики через інструменти програмно-цільового управління, розвиток локальної інфраструктури та підтримку інтеграційних форматів (кластерів, кооперативів, агрохолдингів із чіткими антимонопольними запобіжниками). На основі результатів дослідження розроблено пропозиції щодо удосконалення моделі багаторівневого державного регулювання розвитку аграрного сектору України, яка поєднує загальнодержавні інструменти підтримки з інституційним посиленням місцевого рівня, цифровою інфраструктурою адміністрування програм (зокрема через Державний аграрний реєстр) та системою моніторингу ключових показників. Упровадження запропонованих підходів сприятиме підвищенню результативності використання бюджетних ресурсів, розширенню участі громад у формуванні аграрної політики, зміцненню продовольчої безпеки й переведенню аграрного сектору України на траєкторію сталого розвитку.