Еволюцiя iнституту сiм’i та шлюбу в радянському суспільствi в 1920-1930 тi рр.

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному аналізу трансформації радянської моделі сімейно-шлюбних відносин у 1920-1930-х роках на прикладі тогочасної столиці УСРР - Харкова та Харківського регіону. Метою дослідження є виявлення та історична реконструкція впливу правових, ідеологічних, соціально-економічних та демографічних експериментів тоталітарної держави на повсякденне життя й стратегії виживання міських родин. У роботі детально з’ясовано теоретичні та законодавчі засади десакралізації шлюбу в радянський період, комплексно вивчено деструктивний вплив хронічної житлової кризи, штучного Голодомору 1932-1933 років та масового політичного терору на приватну сферу містян, а також всебічно охарактеризовано сутність, причини та механізми сталінського неоконсервативного повороту (великого відступу) другої половини 1930-х років. Наукова новизна полягає у поєднанні макроісторичного аналізу загальносоюзного та республіканського законодавства з мікроісторичним вивченням повсякденних побутових і демографічних практик харківських родин на основі залучення масиву неопублікованих архівних джерел. Доведено, що радянська сімейна політика еволюціонувала від лібертарних марксистських утопій ранньобільшовицького періоду до жорсткого державного контролю, одержавлення репродуктивної функції та закріплення патріархальної системи «подвійного тягаря» для радянських жінок.The qualification thesis is devoted to a comprehensive analysis of the transformation of the Soviet model of family and marital relations in the 1920s–1930s, using Kharkiv and the Kharkiv region, the capital of the Ukrainian SSR at the time, as a case study. The aim of the research is to identify and historically reconstruct the impact of the legal, ideological, socio-economic, and demographic experiments of the totalitarian state on the everyday life and survival strategies of urban families. The thesis examines in detail the theoretical and legislative foundations of the desacralization of marriage during the Soviet period, comprehensively explores the destructive impact of the chronic housing crisis, the artificial Holodomor of 1932–1933, and mass political terror on the private sphere of urban residents, and provides a comprehensive characterization of the essence, causes, and mechanisms of Stalin’s neoconservative turn (the Great Retreat) in the second half of the 1930s. The scientific novelty of the research lies in combining a macrohistorical analysis of all-Union and republican legislation with a microhistorical study of the everyday domestic and demographic practices of Kharkiv families based on an extensive body of unpublished archival sources. The study demonstrates that Soviet family policy evolved from the libertarian Marxist utopias of the early Bolshevik period toward strict state control, the nationalization of the reproductive function, and the consolidation of a patriarchal system of the “double burden” imposed on Soviet women.