Деліберативна філософія та процес прийняття рішень в епоху постправди

Abstract

Кваліфікаційна магістерська робота присвячена аналізу деліберативної філософії в контексті епохи постправди та осмисленню того, як трансформуються умови політичного прийняття рішень у сучасних демократіях. Мета роботи полягає у реконструкції ключових концептів деліберативної філософії, аналізі структури процесу політичного вирішення та з’ясуванні, яким чином постправда змінює умови легітимації рішень і можливості раціонального публічного дискурсу. Об’єктом дослідження є процес прийняття рішень у демократичних суспільствах, а предметом– деліберативна філософія в епоху постправди, зокрема напруження між нормативним ідеалом деліберації та фактичними практиками постправдивої політики. Методологічну основу становлять герменевтична інтерпретація текстів політичної філософії, критична реконструкція теорій деліберативної демократії та концептів постправди, елементи дискурс-аналізу, а також порівняльний аналіз моделей прийняття рішень. У роботі розкрито філософські витоки деліберації (Кант, Руссо, Роулз, Габермас), проаналізовано епістемологічний, мовний та владно ідеологічний виміри постправди, окреслено коло акторів і процедур процесу рішення. Наукова новизна полягає у концептуальному поєднанні трьох вимірів деліберативної філософії, постправди та сучасних теорій політичного прийняття рішень– і в спробі осмислити можливу «другу хвилю» деліберативної демократії, більш чутливої до конфлікту, афективності, маргіналізованих голосів і матеріальних умов комунікації. Обґрунтовується несумісність деліберативного ідеалу з постправдовим підривом епістемічних інститутів, водночас показано потенціал оновленої деліберації через зміцнення університетів, експертних рад, суспільних медіа. У висновках сформульовано бачення деліберації як відкритого, еволюційного проєкту, здатного адаптуватися до нової конфігурації публічної сфери та підтримувати демократичний зв’язок між істиною, свободою й колективним рішенням у постправдовому світі.The master’s thesis is devoted to the analysis of deliberative philosophy in the context of the post-truth era and to an examination of how the conditions of political decision-making are transformed in contemporary democracies. The aim of the research is to reconstruct the key concepts of deliberative philosophy, to analyse the structure of political decision-making processes, and to show how post-truth reshapes the conditions of legitimacy and the possibilities of rational public discourse. The object of the study is the process of political decision-making in democratic societies, while its subject is deliberative philosophy in the age of post-truth, with a special focus on the tension between the normative ideal of deliberation and the factual practices of post-truth politics. Methodologically, the thesis combines hermeneutic interpretation of classical and contemporary works in political philosophy, critical reconstruction of theories of deliberative democracy and concepts of post-truth, elements of discourse analysis, and comparative analysis of decision-making models. The research consistently examines the philosophical sources of deliberation (Kant, Rousseau, Rawls, Habermas), analyses the epistemological, linguistic and power-ideological dimensions of post-truth, and outlines the spectrum of actors and procedures of decision-making, ranging from individual sovereigns to plural, inclusive forms of collective will. The scientific novelty of the thesis lies in the conceptual integration of three dimensions– deliberative philosophy, the phenomenon of post-truth, and contemporary theories of political decision-making– as well as in the attempt to articulate a possible “second wave” of deliberative democracy that is more sensitive to conflict, affect, marginalised voices and the material conditions of communication. The study argues that deliberative ideals are incompatible with the post-truth undermining of epistemic institutions, while also demonstrating the potential of a renewed deliberative approach through strengthening universities, expert bodies and public media, and through the development of media literacy and critical thinking. In conclusion, the thesis presents deliberation as an open, evolving project capable of adapting to the new configuration of the public sphere and of sustaining a democratic linkage between truth, freedom and collective decision-making in a post-truth world.