К вопросу о посреднической торговле в Византии VII – IX вв.

Abstract

В історичній літературі утвердилася думка, що аграризація життя міст Візантії у VII-VIII ст. призвела до різкого зниження ролі торговця-посередника у забезпеченні міського населення та зростання безпосередньої торгівлі мешканців із округом. Візантиністи, які вивчали Книгу епарха, відзначали її статті, спрямовані на дотримання принципу, що все має наскільки можна купуватися з перших рук. Однак та ж Книга епарха абсолютно безперечно розмежовувала покупку для перепродажу та покупку для споживання, продаж безпосередньому споживачеві та продаж посереднику. Наявність посередників простежуються й у статутних положеннях константинопольських систем: у сфері виробництва шовку та лляних тканин, у риботорговцях, салдамаріях – торговцях товарами широкого вжитку, які володіли власними лавками – ергастиріями, а також у метапратах – «перекупників», які всі стояли поза професійними корпораціями ...