Рим и Пальмира в III в.

Abstract

Перетворення міста Пальміра в важливий фактор політичного розвитку Римської імперії в III ст. н. е. було пов’язане з тиском персів на східні володіння римлян. На кінець правління імператора Галлієна під владою Пальміри перебувала значна частина римського Сходу. Але тодішній правитель Пальміри Оденат визнавав над собою владу римського імператора. Зміни в стосунках між Римом та Пальмірою сталися вже після загибелі Одената. Його вдова Зенобія та син Вабаллат силою зброї розширили зону панування Пальміри на римському Сході, а потім пішли й на повний розрив стосунків з Римом. Але метою цих правителів Пальміри було не утворення окремої від Римської імперії держави, а поширення своєї влади на всі володіння римлян, тобто захоплення римського імператорського престолу. Проте новому римському імператору Авреліану вдалось досить легко та швидко розбити війська пальмірців і відновити панування римлян на Сході.