Зміст поняття «науково-педагогічна діяльність» в контексті сучасної парадигми освіти

Abstract

Розглянуто дефініції, уживані в законодавчих документах та педагогічних дослідженнях, що по’вязані з діяльністю суб’єктів, які є учасниками освітнього процесу («науково-педагогічна діяльність», «наукова діяльність», «педагогічна діяльність», «творча педагогічна діяльність», «професійна педагогічна діяльність»). Зазначено, що родове поняття терміна «науково-педагогічна діяльність» («наукова діяльність», «педагогічна діяльність») визначається залежно від того, хто є суб’єктом такої діяльності (учений або викладач). Зроблено висновок, що такі категорії, як «наукова діяльність» та «педагогічна діяльність», не тотожні. Здійснено аналіз вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «педагогічна діяльність», що розглядалося дослідниками як особливий вид соціальної діяльності, як вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, як діяльність педагога в навчально-виховному процесі, як творчий процес усвідомленої, цілепокладальної, саморегульованої діяльності вчителя. Наголошено на тому, що методична підсистема опосередковано наявна в таких підсистемах творчої педагогічної діяльності викладача, як дидактична, виховна, організаційно-управлінська, громадсько-педагогічна та самовдосконалення. Охарактеризовано рівні творчої педагогічної діяльності викладача (репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський). Акцентовано увагу на змістовому наповненні поняття «функція професійної діяльності науково-педагогічного працівника», що розглядається як інваріантна складова продуктивної діяльності науково-педагогічного працівника, ефективність якої забезпечено педагогічними засобами, що застосовуються, з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку навчальних закладів, а також рівня їхньої фахової здатності. Визначено основні види професійно-педагогічної діяльності викладача (діагностика професійної спрямованості, здатності до навчання, навченості та вихованості; проєктувальна діяльність; особистісно орієнтовне професійне навчання; соціально-професійне виховання; позанавчальна виховна робота; підвищення рівня професійно-педагогічної освіти та кваліфікації; інноваційна діяльність). Узагальнено організаційно-педагогічні умови структурування науково-педагогічної діяльності працівників закладів вищої освіти (забезпечення структурно-функціональної єдності; оптимізація кадрового складу, структурних підрозділів; унормування інформаційних зв’язків; забезпечення багатоаспектності розвитку науково-педагогічних працівників та їх самоорганізації; додержання принципів системності та комплексності в реалізації професійних та посадових функцій), а також виокремлено функції професійної діяльності науково-педагогічних працівників (управлінська, спонукальна, розвивальна, прогностична, коригуюча, культурологічна, виховна, профе сійна, функція надання освітніх послуг).

The author examines the definitions used in legislative documents and pedagogical research connected with the activity of subjects – participants of the educational process («scientific and pedagogical activity», «scientific activity», «pedagogical activity», «creative pedagogical activity», «professional pedagogical activity»). It is stated that the generic concept of the term «scientific and pedagogical activity» («scientific activity», «pedagogical activity») is defined depending on who is the subject of such an activity (a scientist or an educator). The conclusion is drawn that such categories as «scientific activity» and «pedagogical activity» are not identical. The domestic experience related to the interpretation of the concept «pedagogical activity» was analysed. The researchers considered it to be a special kind of social activity, a kind of socially useful activity implemented by adults, teachers’ activity in the course of educational process, a creative process of conscious, purposeful, self-regulated activity of the teacher. It is stressed that the methodological subsystem is indirectly present in such subsystems of teachers’ creative pedagogical activity as didactic, educational, organizational and administrative, social-pedagogical and self-improvement ones. The levels of teachers’ creative pedagogical activities (reproductive, labour-saving, design, innovative ones) were specified. The article is focused on the content of the concept «function of the professional activities of academic staff», which is treated as an invariant component of productive activity of academic staff, the effectiveness of which is provided by applied educational tools, taking into account modern tendencies and developmental peculiarities of education institutions, as well as the level of their professional ability. The main types of teachers’ professional and pedagogical activities are determined (diagnostics of professional orientation, ability to learn, teach and educate; design activity; learner-centred professional training; social and professional education; extracurricular educational work; raising the level of professional and pedagogical education and qualification; innovative activity). The organizational and pedagogical conditions for structuring scientific and pedagogical activities of academic staff in higher education institutions were generalized (ensuring structural and functional unity; staff and structural units’ optimization; standardization of information links; ensuring multifaceted development of academic staff and their self-organization; compliance with the principles of systematicity and complexity in the implementation of professional and job functions). The functions of professional activity of academic staff were distinguished (administrative, motivational, developmental, prognostic, corrective, culturological, educational, professional, the function of providing educational services).