Дистопия второй половины ХХ века: гендерная революция жанра

Abstract

У статті розглядаються особливості функціонування негативної утопії другої половини ХХ століття, специфіка жіночого погляду у вирішенні традиційних антиутопічних питань на прикладі творчості Маргарет Етвуд. Особлива увага приділяється роману «Розповідь Служниці» – одному з найкращих творів феміністської утопії. Відзначено, що новаторські прийоми й засоби зображення можливого майбутнього носять яскраво виражений злободенний характер і зумовлені протиріччями сучасного життя. В статье рассматриваются особенности функционирования негативной утопии второй половины ХХ века, специфика женского взгляда в решении традиционных антиутопических вопросов на примере творчества Маргарет Этвуд. Особое внимание уделяется роману «Рассказ Служанки» – одному из лучших произведений феминистской утопии. Отмечено, что новаторские приёмы и способы изображения возможного будущего носят ярко выраженный злободневный характер и обусловлены противоречиями современной жизни. The article deals with the peculiarities of the negative utopia of the second half of the twentieth century, the specifics of the women's view in solving traditional atiutopian issues on the example of Margaret Atwood’s creative work. Much attention is devoted to the novel “The Handmaid’s Tale”, one of the best work of the feministic utopia. It is noticed, that innovative receptions and ways of the image possible future have strongly pronounced topical character and are caused by contradictions modern lives.