Роль вулкано-седиментаційних процесів у формуванні нафтогазоносних систем

Abstract

Досліджено процеси та продукти взаємодії лави, води та осаду у наземних вулкано-осадових комплексах з використанням чотирьох польових ділянок, що представляють різні екологічні та тектонічні умови. Встановлено континуум взаємодії від пасивного занурення лави до динамічної флюїдизації осаду, причому ключовим контролюючим фактором є властивості осаду – насичення водою, когезія, консистенція, розмір зерен та ступінь консолідації. Вперше системно охарактеризовано домени пепериту та подушкових лав, описано їхню геометрію та латеральну мінливість. Польове картування та петрографічні дослідження дозволили деталізувати внутрішню будову вулкано-осадових тіл, включення осаду, структуру контактів та характер фрагментації лави, що слугує діагностичним маркером фізичних властивостей осаду. Створено фаціальні та концептуальні моделі континууму лава–вода–осад, що пояснюють формування змішаних доменів, буферних осадових бар’єрів та геометрії лавово-осадових систем у різних палеогеографічних умовах, включно з флювіальними та дельтовими середовищами. Порівняння наземних аналогів із морськими даними свердловин і каротажу дозволило визначити діагностичні критерії для інтерпретації пеперитових доменів, фрагментованих лав та зон флюїдизації осадів у нафтогазових басейнах. Встановлено, що такі лавово-осадові тіла можуть суттєво змінювати архітектуру колекторів, спричиняти компартменталізацію та впливати на проникність і флюїдопотоки, що важливо для моделювання продуктивності резервуарів.