Деякі результати ГІС-аналізу розподілу населення регіону (на прикладі Одеської області)

Abstract

Загальна чисельність населення та характеристики його природного і міграційного руху, для яких визначаються просторово-статистичні закономірності розподілу, є надійними дескрипторами стану відносин поміж гетерогенними компонентами регіональної соціогеосистеми, що склались історично та певним чином детермінують особливості її подальшого розвитку. Змістовний аналіз демографічних показників як на загальнодержавному так і регіональному рівнях, дозволяє підтвердити припущення щодо населення, як про «чутливу» складову географічного середовища, а про коливання у показниках природного та, у першу чергу, механічного руху, як про надійні індикатори найменших змін. Такі зміни можуть мати двоїстий характер: бути спричиненими як у зовнішньому по відношенні до регіональної соціогеосистеми середовищі (загальнодержавні тенденції, екологічні лиха, зміни у законодавстві, економічні негаразди тощо), так і свідчать про наявність внутрішніх відмінностей, пов’язаних з процесами, що відбуваються на регіональному рівні.