Homo codificans, homo reflectens, homo neglegens: парадоксы коммуникации

Abstract

У статті вивчається можливість застосування створених лінгвістами-персонологами типологій мовних особистостей при зʼясуванні рівня лінгвістичної компетентності того чи іншого носія мови і розглядається полеміка щодо логічності/нелогічності стилістичних поступок узусу під час кодифікації відмінностей між граматичними варіантами. Виділяється новий, не описаний у літературі тип носія мови – homo neglegens як людина, байдужа до мовних фактів, протиставлена homo reflectens як мовній особистості, що оцінювально розмірковує про явища мови. Тип homo neglegens не збігається, а лише перетинається з відомим в науці маргінальним типом особистості. Формулюється гіпотеза про існування двох парадоксів комунікації у відносинах учасників ситуації кодифікації. В статье изучается возможность применения созданных лингвистами-персонологами типологий языковых личностей при выяснении уровня лингвистической компетентности того или иного носителя языка и рассматривается полемика по поводу логичности/нелогичности стилистических уступок узусу при кодификации различий между грамматическими вариантами. Выделятся новый, не описанный в литературе тип носителя языка – homo neglegens как человек, равнодушный к языковым фактам, противопоставленный homo reflectens как языковой личности, оценивающе размышляющей о явлениях языка, но не совпадающий, а лишь пересекающийся с известным в науке маргинальным типом личности. Формулируется гипотеза о существовании двух парадоксов коммуникации в отношениях участников ситуации кодификации. This paper studies the possibility of application of typologies of linguistic personalities which were created by linguists personologists in clarifying the level of linguistic competence of a native speaker, and the debate about consistency/inconsistency of stylistic concessions to usage when codifying the differences between grammatical variants is considered. A new type of native speaker, not described in the literature, is nominated – homo neglegens as a person which is indifferent to linguistic facts, opposed to homo reflectens as a linguistic personality, which is speculating reflectively about the phenomena of language, and which is not identical, but only intersects with a well-known in science marginal personality type. A hypothesis about the existence of two paradoxes of communication in a relationship of participants of codification situation.