Радянсько-югославський конфлікт 1948–1953 років у пропаганді СРСР

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню механізмів інформаційного впливу тоталітарної держави на суспільну свідомість на прикладі радянсько-югославського конфлікту 1948–1953 років. У роботі проаналізовано систему радянської державної пропаганди та особливості її функціонування в умовах першого етапу Холодної війни, а також основні напрями, наративи, образи й інструменти антиюгославської кампанії, спрямованої на ідеологічну дискредитацію керівництва Комуністичної партії Югославії та особисто Йосипа Броза Тіто. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід із використанням соціально-конструктивістської парадигми та комплексу спеціально-історичних методів, зокрема створення баз даних, кількісного та якісного контент-аналізу, автоматизованої обробки масивів преси із залученням інструментарію цифрової історії (Digital History) та штучного інтелекту, порівняльно-історичного, візуального й дискурс-аналізу. У результаті дослідження визначено специфіку конструювання образу Югославії та Йосипа Броза Тіто в радянському інформаційному просторі, простежено основні трансформації пропагандистських наративів і встановлено механізми використання медіа як інструменту політичної та ідеологічної мобілізації суспільства.

The thesis is devoted to a comprehensive study of the mechanisms of information influence employed by a totalitarian state to shape public consciousness, using the Soviet-Yugoslav conflict of 1948–1953 as a case study. The study analyzes the Soviet state propaganda system and its functioning during the first phase of the Cold War, with particular attention to the anti-Yugoslav campaign and its role in ideologically discrediting the leadership of the Communist Party of Yugoslavia and Josip Broz Tito. The methodological framework is based on an interdisciplinary approach combining the social constructivist paradigm with a range of historical methods, including database creation, quantitative and qualitative content analysis, automated processing of press archives using Digital History tools and artificial intelligence, as well as comparative-historical, visual, and discourse analysis. The study identifies the specific narratives, methods, images, and instruments employed by Soviet propaganda to construct the image of Yugoslavia and Tito in the Soviet information space, traces the transformation of anti-Yugoslav narratives, and examines the mechanisms through which mass media were used as instruments of political and ideological influence and social mobilization.